Багато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттів

ПОДЯКА

ВИСЛОВЛЮЄМО ЩИРУ ПОДЯКУ НАШИМ ЧИТАЧАМ ТА ВІДВІДУВУЧАМ ЗА УЧАСТЬ В АКЦІЯХ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ЗІ СХОДУ УКРАЇНИ, ПОРАНЕНИХ БІЙЦІВ ТА ЗСУ

четвер, 30 квітня 2015 р.

Чорнобиль - трагедія, подвиг, пам'ять

                                                                     "Чи знаєшь ти, світе сиво ридає полин,
                                                                          Як тяжко, як тужно моєму народу болить!"
Чорнобиль... Нині це слово знає весь світ. Чорнобиль - це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль. Ми завжди будемо це пам'ятати. Ось і сьогодні до вашої уваги в нашій бібліотеці представлена фотовиставка "Чорнобиль - трагедія, подвиг, пам'ять". Чому саме фото? Бо інакше неможливо передати відчуття при вигляді пустих квартир, дитячих садків. Цією виставкою ми намагались розширити знання дітей про Чорнобильську трагедію, наголосити про потенційну небезпеку радіаціі для усьго живого, згадати ліквідаторів аваріі , показати, що чужої біди немає.

пʼятницю, 24 квітня 2015 р.

Екзаменує Світлофор

Щоб тато із мамою не хвилювались,
Щоб справи задумані всі удавались 
Нехай світлофор, перехід і зупинка,
На знаках дорожніх хай кожна картинка
Хорошими стануть твоїми знайомими
І друзями добрими, вірними, новими.

"Будь пильним,уважним завжди на дорозі!" Під таким гаслом відбувся захід в нашій бібліотеці. До нас завітали курсанти Національної академії МВД. А їх учнями були дітки з дитячого садочка № 712. Де треба переходити вулицю? Де чекати транспорт і як поводитись на дорозі? Де гратись та їздити на велосипеді? Діти познайомились зі світлофором і вивчили на який колір треба переходити вулицю. На нашому уроці були також завдання, які б мали заплутати малечу, але... Курсанти були дуже здивовані кількістю правильних відповідей! А ще відбувся конкурс малювання нових дорожніх знаків. Яка ж все таки велика уява у наших дітей. Наприклад, одна дівчинка придумала спеціальний знак переходу для качок. Дуже хочемо сподіватись, що цей захід пройшов не дарма і допоможе запобігди неприємностям  на дорозі. Ми дуже вдячні всім нашим гостям, а особливо діткам, які  були дуже слухняними і уважними! До нових зустрічей в нашій бібліотеці!

четвер, 23 квітня 2015 р.

Музей книги і друкарства України

23 квітня 1975 в Києві відбулося відкриття експозиції Музею книги і друкарства України (до липня 2000 року - Державний музей книги і друкарства України). Музей Заснований постановою Ради Міністрів УРСР № 137 від 17 березня 1972 року. (1972 рік за рішенням ЮНЕСКО відзначався як Міжнародний рік книги). Розташований на території Національного Києво-Печерського заповідника (Лаври). Головні приміщення заклади розташовані в будівлі друкованого двору Києво-Печерської Лаври, який заснований в 1615 році. Засновник друкованого двору - архімандрит Єлисей Плетенецький. У внутрішньому дворику збереглася майстерня-словолитня, теж музейне приміщення. Первинна печатня була дерев'яною і одноповерховою. Її зовнішній вигляд відображений на гравюрі 1638. У 1701 році дерев'яна будівля замінена на кам'яну. Пожежа 1718 пошкодила її. Друкарню відремонтували, а з часом надбудували другий поверх. Колекція музею сформована на базі книжкового відділу Києво-Печерського історико-культурного заповідника і значно доповнена в результаті пошукової роботи в книгосховищах Москви, Санкт-Петербурга, Києва, експедицій по країні, подарунків відомих вчених-книголюбів (зокрема, Григорія Коляди - понад 700 одиниць ), колекціонерів, видавництв, художників (оригінали книжкової та станкової графіки), а також закупівель за державні та музейні кошти. У музеї зібрано понад 56 тисяч експонатів, які відображають історію книги і книжкової справи на території сучасної України з часів Київської Русі до наших днів: копії (факсиміле) рукописних книг XI-XV століть, копії перших друкованих кириличних книг, оригінали стародруків XVI-XVIII століть, дерев'яні та мідні кліше граверів XVII-XVIII ст., окремі друкарські верстати XVIII-XIX століть, оригінали книжкової графіки XX століття. Експонуються стародруки відомих церковних і культурно-освітніх діячів XVII-XIX століть, таких як Петро Могила, Інокентій (Гізель), Іоаникій Галятовський, Йосип Тризна, Лазар Баранович, Димитрій Ростовський, Євгеній (Болховітінов).


Більш детальну інформацію можна отримати в бібліотеці з таких джерел:
  • Ілюстрована історія Києва.- Київ, 2012.- 424с. 
  • Огієнко І.І. Історія українського друкарства.- Київ, 1994.- 446с. та ін.

четвер, 16 квітня 2015 р.

Народне повстання 1113 року в Києві

16 квітня 1113 в Києві після смерті великого князя Святополка Ізяславича почалось народне повстання проти князівської АДМІНІСТРАЦІЇ і лихварів. Розвиток лихварства в Київській Русі на межі XI і XII століть знайшло відображення в ряді джерел тієї пори. Митрополит Никифор, звертаючись до Володимира Всеволодовича Мономаха, підкреслює зростання хабарництва та лихварства. У цьому ж зв'язку знаходиться і характеристика Патериком Києво-Печерського монастиря київського князя Святополка Ізяславича. Жадібний, корисливий, жорстокий Святополк забирав землю, вдавався до тортур для того, щоб вивідати про заховані цінності, заохочував спекулянтів сіллю і хлібом, які наживалися під час воєн і голодувань, сам брав участь у лихварських операціях. Ім'я князя Святополка стало ненависним простим людям. Жорстокими покараннями Святополк зумів попередити виступ народних мас Київської землі за своє життя. Але коли він помер, то звістка про його смерть послужила сигналом до найбільшого в історії давньої Русі повстання, що спалахнуло в Києві у квітні 1113. Святополк помер 16 квітня. Його вдова намагалася запобігти насувалися події роздачею милостині, але було пізно: повстання почалося. Іпатіївський літопис, що зберегла розповідь про ці події, повідомляє про наявність у Києві в ті буремні дні двох угруповань жителів. Одні «кияне» вирують на вулицях і площах Києва, а інші, налякані їх діями, вживають заходів, для того, щоб погасити вогонь повстання. Перші - це простий люд Києва і його околиць, а другі - це київська знать, в першу чергу багаті і знамениті бояри. Другі, зараз же після смерті Святополка зібралися на раду й вирішили запросити до Києва на княжий престол переяславського князя Володимира Всеволодовича, майбутнього Мономаха.
Ілюстрація: «Народне повстання в Києві у 1113 році». З картини І.С.Іжакевича.


Більш детальну інформацію з цієї теми ви можете отримати в нашій бібліотеці з таких джерел:
  • Іванцов І.О. Стародавній Київ / Упорядник Г.І. Іванцова-Костенко.- Київ,2003.- 368с.
  • Ілюстрована історія Києва.- Київ, 2012.- 424с.
  • Толочко П.П. Киев и киевская земля в эпоху феодальной раздроблености ХІІ - ХІІІ веков.- Киев, 1980.- 224с. та ін.

понеділок, 13 квітня 2015 р.

Кольорова палітра писанки

Великоднє яйце – самостійне і неповторне життя; писанка символізує життя, достаток, вічний рух; крашанка – побажання усякого добра, основаного на Христовому воскресінні. Яйце – символ зародження життя, знак життя нового, воскресіння. Основний колір крашанок – червоний, він символізує пролиту за людей кров воскреслого Спасителя і радість життя. Писанками обмінюються зi знайомими, їх дають родичам, сусідам, тим, хто прийшов привітати, носять у гості, роздають жебракам. Підготована нами виставка-композиція Великодніх сувенірів "Кольорова палітра писанки" радувала око наших користувачів і спонукала до виготовлення символів Великодня своїми руками.
Паска – символ Царства Небесного та воскресіння, хліб вічного життя, яким став для людей Ісус Христос, символізує життєву повноту. Паска – це теж символ агнця, який добровільно за нас був розіп'ятий на хресті. Для виготовлення тіста на паску вживають закваску із дріжджів. Прикрашають паску візерунками з тіста – восьмираменними хрестами, решітками, віночками. Саме це оздоблення вагомо відрізняє паску від російського «куліча», який лише поливається збитим білим цукром і посипається різнокольоровим пшоном. Кажуть, поки вона не освячена, їсти її не можна. Колись кожна господиня мала власний рецепт паски, перейнятий від мами чи бабусі. Ми підготували виставку-рекомендацію "Зійди Паско, румяна та пишна", ознайомившись з якою наші користувачі могли взяти для себе декілька рецептів випікання Паски.

Космос очима малюків

Світ, у якому живемо, величезний, не оглянемо. Простору немає початку, ні кінця, він безмежний. Якщо уявити ракетний корабель з невичерпними запасами енергії, можна легко уявити, що летиш у будь-якій кінець Всесвіту, до якоїсь самої далекої зірки. І що далі? А далі – такий же безоглядний простір.
Ось таким Всесвіт і космічні простори уявляють собі наші маленькі користувачі-вихованці ДНЗ №712, які подарували нам свої малюнки. І ось всі, хто проходить повз нашу бібліотеку можуть ознайомитись з вітринною виставкою "Космос очима малюків".

неділю, 12 квітня 2015 р.

Цікаві факти про Великдень



До Великодня кожна людина відноситься по-різному. Для когось це важлива релігійна дата, для когось чудова можливість провести час із сім’єю, для когось – традиція зустрічатись цілими родинами та обговорювати все на світі. Це й не дивно, адже відношення до цього великого свята цілковито та повністю залежить від кожної окремої людини, від її вірувань, звичок, виховання та потреб. І так було завжди. Щоб переконатись в цьому, наведемо кілька Цікавих фактів про Великдень. Дещо з цього ви вже знаєте, дещо призабули, а дещо видасться вам цілком новим.
-Святкування Пасхи в першу неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення було встановлено на Першому Нікейському соборі в 325 році.
-З колишніх країн СРСР тільки в Білорусі і католицька, і православна Пасха вважаються державними святковими днями.
-У ранньохристиянських церквах Малої Азії свято раз на рік відзначалося спільно з іудейським Великоднем - 14 нісана.
-Внаслідок календарної реформи, запровадженою в XVI столітті, дати Великодня у православних і католиків не збігаються.
-У більшості держав Європи, а крім того в Австралії, свято Великодня вважається державним. У ряді держав вихідним днем вважається або Страсна п'ятниця, або понеділок після Великодня.
-Найбільшу у світі паску вагою більше 2 тонн і висотою в 2,4 метра спекли у 2011 році в селищі Ялта Донецької області.
-У давнину було прийнято, щоб у перший день Великодня господині залишалися вдома, а чоловіки ходили з поздоровленнями до своїх близьких та знайомих. Столи були накриті весь день і на них вже стояли скоромні (не пісні) страви. Великодній стіл зазвичай прикрашали переважно холодними стравами: запечений баранчик, смажена телятина, свинячі окости. Подавати в цей день рибу було не прийнято.
-Найстаріша паска в світі була спечені у Страсну п’ятницю в 1821 році. Сімейну реліквію зберегла 91-річна уродженка Лондона Ненсі Тітман. Дивно, що паска не тільки не запліснявіла за стільки років, але і пахне як свіжа.
-У 2010 році у Софійському соборі з’явилося унікальне панно -Пресвята Богородиця, складена з 15 тисяч розфарбованих вручну писанок. Художниця Оксана Мась працювала над цією дивовижною мозаїкою майже рік. Писанки для роботи розмальовували по всій Україні – і професійні художники, і друзі, і діти, і черниці. Мозаїчне панно “Погляд у вічність” вагою 2,5 тонни зображує очі образу Діви Марії, і створено за мотивами однієї з старовинних українських ікон періоду бароко.
-На території Канади, в містечку Вегревілль, розташованому на схід від Едмонтона і населеному, переважно, етнічними українцями, знаходиться найбільше в світі пасхальне яйце. Його довжина становить 8 м, а ширина – 5 м. Ця «писанка» вагою близько 2270 кг зроблена з уламків літаків. Виготовили цей пам’ятник на згадку про тих українців, що першими приїхали до Канади.

пʼятницю, 10 квітня 2015 р.

Перший Київський голова

10 квітня 1835 (29 березня за ст. Ст.) Першим Київським міським головою був обраний Парфентій Михайлович Дегтярьов - калузький купець, представник відомого роду російських промисловців. Представники цієї родини оселилися в Києві на початку 1830-х років, коли Микола I, залучаючи російських купців до Південно-Західному краю імперії, надавав їм різні пільги і привілеї. Парфентій Дегтярьов пробув на цій посаді недовго і 14 березня 1837 помер на 41-му році життя. Його прізвище залишилося в назві вулиці Дегтярівській, проте вулиця названа вже в честь сина Михайла, який прославився великими благодіяннями на суспільну користь.

Джерело: Киевский календарь


Більш детальну інформацію можна отримати в бібліотеці з таких джерел:
  • Кудрявцев Л.А. Документально-художественное издание. "История губернаторства в Киеве и Украине".- К.,2003.- 352с.

середу, 8 квітня 2015 р.

Чудо-квілінг

Частенько в нашій бібліотеці проходять різноманітні  мастер-класи. Але майстер-класс з квілінгу вперше! Що ж таке квілінг?Дослівно перекладається як паперокручення. Це мистетство виготовлення плоских або об'ємних композицій зі скручених в спіральки, довгих і вузьких, смужок паперу. З таких паперових спіралей створюють квіти та візерунки, які потім використовують зазвичай для прикраси листівок, альбомів, подарункових упаковок, рамок для фотографій та ін. Сьогодні з технікою квілінгу ознайомились діти гімназії біотехнологій №177. Навчились скручувати в спіральки вузькі та довгі смужки паперу, міняти їх форму і створювати з отриманих деталей різні плоскі та об'ємні композиції. Напередодні свята Пасхи діти виготовляли листівки. Ні для кого не буде таємницею, що листівка ручної роботи - це найкращий подарунок для будь-кого. У ній завжди присутні почуття. У неї можна вписати особливі слова і її ніколи не викинуть, не забудуть, а навіть більше - її поставлять на видне місце і час від часу будуть відкривати, згадуючи про того, хто її подарував. Це  завжди більше, аніж просто подарунок! Це спосіб передати свої почуття по-особливому. Ми сподіваємось, що дітям сподобалось, і ми надалі будемо проводити майстер-класи з квілінгу. До нових зустрічей!

Центральний Державний музей Т.Г.Шевченка

8 квітня 1941 в Києві в приміщенні Маріїнського палацу відкрито Центральний Державний музей Т.Г.ШЕВЧЕНКА.
У 1933 році на базі літературного музею, який діяв при Інституті Тараса Шевченка в Харкові, заснована Галерея картин Т.Г.Шевченка, яка почала діяти з 1934 року. З Інституту Тараса Шевченка передано в Галерею 107 оригінальних художніх творів художника. У 1939 році до 125-річчя з дня народження в Києві в будинку АН УРСР була організована Республіканська ювілейна Шевченківська виставка, на якій, крім експонатів Галереї картин були представлені інші матеріали з архівів і музеїв Києва, Харкова, Москви, Ленінграда, Саратова, Львова, Баку. 20 вересня 1940 Рада Народних Комісарів УРСР прийняла ухвалу організувати в Києві на базі Республіканської ювілейної Шевченківської виставки Центральний державний музей Т.Г.Шевченка, зосередивши тут всі оригінальні матеріали, пов'язані з життям і творчістю Т.Г.Шевченка. Згідно з постановою всі матеріали з виставки, представлені різними музеями та установами, були закріплені за музеєм, експозиція якого була відкрита 8 квітня 1941 в приміщенні Маріїнського палацу. Було зібрано близько 10 000 експонатів. Діяльність музею була припинена у зв'язку з початком війни. Тільки найцінніші експонати перед німецькою окупацією вдалося евакуювати в Новосибірськ (повернулися в Україну в 1944 році). 24 квітня 1949 після тривалої перерви був відкритий музей в будівлі, виділеному урядом на бульварі Шевченка, 12. На фотографії: сучасна будівля Маріїнського палацу.

Джерело: Киевский календарь

Більш детальну інформацію можна отримати в бібліотеці з таких джерел: 
  • Історія Києва. Т.3. Київ соціалістичний. Кн.1.- Київ, 1987.- 474с. та ін.

вівторок, 7 квітня 2015 р.

Архітектурні легенди Києва

Більш детальну інформацію ви можете отримати в нашій бібліотеці з таких джерел:
  • Рибаков, М. Невідомі та маловідомі сторінки історії міста Києва / М. Рибаков.- Київ, 1997. - 374 с.
  • Плотнікова, І. Прогулянки старим Подолом / І. Плотнікова. - Київ, 2003.- 265 с. 
  • Матвійчук, О. Ойкумена української духовності / Оксана Матвійчук // Шкільна бібліотека.- 2011.- № 2.- С. 7-9 та ін.

пʼятницю, 3 квітня 2015 р.

В передчутті Великодніх свят

Під час канікул, у нас в бібліотеці, активно працювала творча майстерня. Проходили різноманітні майстер-класи по виготовленню сувенірів до Великодня. Діти бажали прикрасити свої Великодні кошики власноручними витворами. Приємно зауважити, що саме діти вносили пропозиції по виготовленню Великодніх символів різними методами. Це витинанка, писанка , оздоблення стрічками, квілінг.