Багато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттів

ПОДЯКА

ВИСЛОВЛЮЄМО ЩИРУ ПОДЯКУ НАШИМ ЧИТАЧАМ ТА ВІДВІДУВУЧАМ ЗА УЧАСТЬ В АКЦІЯХ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ЗІ СХОДУ УКРАЇНИ, ПОРАНЕНИХ БІЙЦІВ ТА ЗСУ

середу, 15 червня 2016 р.

Дозвілля в бібліотеці

Наші користувачі добре знають, що бібліотека завжди рада прийняти їх. Це те місце, де вони можуть весело провести свій час і просто зайнятися всім тим, на що бракує часу в шкільні будні.

Веселі історії із шкільного життя від Євгена Маковського

В стінах нашої бібліотеки відбулась дуже цікава зустріч із письменником, києвознавцем та автором сайтів з історії Євгеном Маковським. Автор презентував свою книгу "Веселые истории из школьной и лагерной жизни". Це спогади про однокласників, вчителів та про відпочинок в літніх таборах. В книжці – веселі історії, рідний Київ, друзі, шкільні роки, канікули і випускний вечір! Діти з захопленням слухали письменника і дехто впізнавав у героях книги себе та свої витівки.

середу, 1 червня 2016 р.

Духовні святині Києва на малюнку

«…за Дніпром з'явилась чарівнича, невимовно чудова панорама Києва. На високих горах скрізь стояли церкви, дзвіниці, неначе свічі палали проти ясного сонця золотими верхами. Саме проти їх стояла лавра, обведена білими високими мурованими стінами та будинками, й лисніла золотими верхами й хрестами, наче букет золотих квіток. Коло лаври ховались у долинах між горами пещери з своїми церквами, між хмарами садків та винограду. А там далі, на північ, на високому шпилі стояла церква Св. Андрея, вирізуючись всіма лініями на синьому небі. Коло неї Михайлівський, Софія, Десятинна...Поділ, вганяючись рогом в Дніпро, неначе плавав на синій, прозорій воді з своїми церквами й будинками. Всі гори були ніби зумисне заквітчані зеленими садками й букетами золотоверхих церков. Їх заквітчала давня невмираюча українська історія, неначе рукою якогось великого артиста...»
І. Нечуй-Левицький "Хмари"