Багато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттів
ВИСЛОВЛЮЄМО ЩИРУ ПОДЯКУ НАШИМ ЧИТАЧАМ ТА ВІДВІДУВУЧАМ ЗА УЧАСТЬ В АКЦІЯХ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ЗІ СХОДУ УКРАЇНИ, ПОРАНЕНИХ ТА БІЙЦІВ АТО

четвер, 16 квітня 2015 р.

Народне повстання 1113 року в Києві

16 квітня 1113 в Києві після смерті великого князя Святополка Ізяславича почалось народне повстання проти князівської АДМІНІСТРАЦІЇ і лихварів. Розвиток лихварства в Київській Русі на межі XI і XII століть знайшло відображення в ряді джерел тієї пори. Митрополит Никифор, звертаючись до Володимира Всеволодовича Мономаха, підкреслює зростання хабарництва та лихварства. У цьому ж зв'язку знаходиться і характеристика Патериком Києво-Печерського монастиря київського князя Святополка Ізяславича. Жадібний, корисливий, жорстокий Святополк забирав землю, вдавався до тортур для того, щоб вивідати про заховані цінності, заохочував спекулянтів сіллю і хлібом, які наживалися під час воєн і голодувань, сам брав участь у лихварських операціях. Ім'я князя Святополка стало ненависним простим людям. Жорстокими покараннями Святополк зумів попередити виступ народних мас Київської землі за своє життя. Але коли він помер, то звістка про його смерть послужила сигналом до найбільшого в історії давньої Русі повстання, що спалахнуло в Києві у квітні 1113. Святополк помер 16 квітня. Його вдова намагалася запобігти насувалися події роздачею милостині, але було пізно: повстання почалося. Іпатіївський літопис, що зберегла розповідь про ці події, повідомляє про наявність у Києві в ті буремні дні двох угруповань жителів. Одні «кияне» вирують на вулицях і площах Києва, а інші, налякані їх діями, вживають заходів, для того, щоб погасити вогонь повстання. Перші - це простий люд Києва і його околиць, а другі - це київська знать, в першу чергу багаті і знамениті бояри. Другі, зараз же після смерті Святополка зібралися на раду й вирішили запросити до Києва на княжий престол переяславського князя Володимира Всеволодовича, майбутнього Мономаха.
Ілюстрація: «Народне повстання в Києві у 1113 році». З картини І.С.Іжакевича.


Більш детальну інформацію з цієї теми ви можете отримати в нашій бібліотеці з таких джерел:
  • Іванцов І.О. Стародавній Київ / Упорядник Г.І. Іванцова-Костенко.- Київ,2003.- 368с.
  • Ілюстрована історія Києва.- Київ, 2012.- 424с.
  • Толочко П.П. Киев и киевская земля в эпоху феодальной раздроблености ХІІ - ХІІІ веков.- Киев, 1980.- 224с. та ін.

понеділок, 13 квітня 2015 р.

Кольорова палітра писанки

Великоднє яйце – самостійне і неповторне життя; писанка символізує життя, достаток, вічний рух; крашанка – побажання усякого добра, основаного на Христовому воскресінні. Яйце – символ зародження життя, знак життя нового, воскресіння. Основний колір крашанок – червоний, він символізує пролиту за людей кров воскреслого Спасителя і радість життя. Писанками обмінюються зi знайомими, їх дають родичам, сусідам, тим, хто прийшов привітати, носять у гості, роздають жебракам. Підготована нами виставка-композиція Великодніх сувенірів "Кольорова палітра писанки" радувала око наших користувачів і спонукала до виготовлення символів Великодня своїми руками.
Паска – символ Царства Небесного та воскресіння, хліб вічного життя, яким став для людей Ісус Христос, символізує життєву повноту. Паска – це теж символ агнця, який добровільно за нас був розіп'ятий на хресті. Для виготовлення тіста на паску вживають закваску із дріжджів. Прикрашають паску візерунками з тіста – восьмираменними хрестами, решітками, віночками. Саме це оздоблення вагомо відрізняє паску від російського «куліча», який лише поливається збитим білим цукром і посипається різнокольоровим пшоном. Кажуть, поки вона не освячена, їсти її не можна. Колись кожна господиня мала власний рецепт паски, перейнятий від мами чи бабусі. Ми підготували виставку-рекомендацію "Зійди Паско, румяна та пишна", ознайомившись з якою наші користувачі могли взяти для себе декілька рецептів випікання Паски.

Космос очима малюків

Світ, у якому живемо, величезний, не оглянемо. Простору немає початку, ні кінця, він безмежний. Якщо уявити ракетний корабель з невичерпними запасами енергії, можна легко уявити, що летиш у будь-якій кінець Всесвіту, до якоїсь самої далекої зірки. І що далі? А далі – такий же безоглядний простір.
Ось таким Всесвіт і космічні простори уявляють собі наші маленькі користувачі-вихованці ДНЗ №712, які подарували нам свої малюнки. І ось всі, хто проходить повз нашу бібліотеку можуть ознайомитись з вітринною виставкою "Космос очима малюків".

неділя, 12 квітня 2015 р.

Цікаві факти про Великдень

До Великодня кожна людина відноситься по-різному. Для когось це важлива релігійна дата, для когось чудова можливість провести час із сім’єю, для когось – традиція зустрічатись цілими родинами та обговорювати все на світі. Це й не дивно, адже відношення до цього великого свята цілковито та повністю залежить від кожної окремої людини, від її вірувань, звичок, виховання та потреб. І так було завжди. Щоб переконатись в цьому, наведемо кілька Цікавих фактів про Великдень. Дещо з цього ви вже знаєте, дещо призабули, а дещо видасться вам цілком новим.

-Святкування Пасхи в першу неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення було встановлено на Першому Нікейському соборі в 325 році.

-З колишніх країн СРСР тільки в Білорусі і католицька, і православна Пасха вважаються державними святковими днями.

-У ранньохристиянських церквах Малої Азії свято раз на рік відзначалося спільно з іудейським Великоднем - 14 нісана.

-Внаслідок календарної реформи, запровадженою в XVI столітті, дати Великодня у православних і католиків не збігаються.

-У більшості держав Європи, а крім того в Австралії, свято Великодня вважається державним. У ряді держав вихідним днем вважається або Страсна п'ятниця, або понеділок після Великодня.

-Найбільшу у світі паску вагою більше 2 тонн і висотою в 2,4 метра спекли у 2011 році в селищі Ялта Донецької області.

-У давнину було прийнято, щоб у перший день Великодня господині залишалися вдома, а чоловіки ходили з поздоровленнями до своїх близьких та знайомих. Столи були накриті весь день і на них вже стояли скоромні (не пісні) страви. Великодній стіл зазвичай прикрашали переважно холодними стравами: запечений баранчик, смажена телятина, свинячі окости. Подавати в цей день рибу було не прийнято.

-Найстаріша паска в світі була спечені у Страсну п’ятницю в 1821 році. Сімейну реліквію зберегла 91-річна уродженка Лондона Ненсі Тітман. Дивно, що паска не тільки не запліснявіла за стільки років, але і пахне як свіжа.


-У 2010 році у Софійському соборі з’явилося унікальне панно -Пресвята Богородиця, складена з 15 тисяч розфарбованих вручну писанок. Художниця Оксана Мась працювала над цією дивовижною мозаїкою майже рік. Писанки для роботи розмальовували по всій Україні – і професійні художники, і друзі, і діти, і черниці. Мозаїчне панно “Погляд у вічність” вагою 2,5 тонни зображує очі образу Діви Марії, і створено за мотивами однієї з старовинних українських ікон періоду бароко.

-На території Канади, в містечку Вегревілль, розташованому на схід від Едмонтона і населеному, переважно, етнічними українцями, знаходиться найбільше в світі пасхальне яйце. Його довжина становить 8 м, а ширина – 5 м. Ця «писанка» вагою близько 2270 кг зроблена з уламків літаків. Виготовили цей пам’ятник на згадку про тих українців, що першими приїхали до Канади.