Багато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттів
ВИСЛОВЛЮЄМО ЩИРУ ПОДЯКУ НАШИМ ЧИТАЧАМ ТА ВІДВІДУВУЧАМ ЗА УЧАСТЬ В АКЦІЯХ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ЗІ СХОДУ УКРАЇНИ, ПОРАНЕНИХ ТА БІЙЦІВ АТО

вівторок, 6 грудня 2016 р.

День народження мікрохвильової печі

Мікрохвильові, або СВЧ-печі - це відносно недавній винахід людства, але вже знайшов своїх вдячних користувачів. Подібно багатьом іншим відкриттям, які суттєво вплинули на повсякденне життя людей, відкриття теплового впливу мікрохвиль сталося випадково. У 1942 році американський фізик Персі Спенсер працював у лабораторії компанії «Райтеон» з пристроєм, який випромінював надвисокочастотні хвилі. Різні джерела по-різному описують події, що трапилися в той день в лабораторії. За однією версією, Спенсер поклав на свій пристрій бутерброд, а знявши його через кілька хвилин, виявив, що бутерброд прогрівся до середини. За іншою версією, розігрівся і розтанув шоколад, який був у Спенсера в кишені, коли він працював біля своєї установки, і, осяяний щасливою здогадом, винахідник кинувся в буфет за сирими кукурудзяними зернами. Піднесений до установки попкорн незабаром з тріском почав лопатися... Так чи інакше ефект був виявлений. 6 грудня 1945 року Спенсер отримав патент на використання мікрохвиль для приготування їжі, а в 1949 році за його патентом у США були зроблені перші мікрохвильові печі для швидкого розморожування стратегічних запасів продуктів. Тому саме 6 грудня ми відзначаємо День народження мікрохвильової печі. У 1947-м на кухнях госпіталів і військових їдалень, де вимоги до якості їжі були не настільки високі, з'явилися перші прилади для приготування їжі за допомогою мікрохвиль. Ці вироби фірми «Райтеон» заввишки в людський зріст важили 340 кг і коштували 3000 доларів. Перші НВЧ-печі, що призначалися для армійських їдалень і великих ресторанів, були шафами висотою 175 см і вагою 340 кг. Компактніші домашні печі почали вироблятися з 1955 року. Перша серійна побутова мікрохвильова піч була випущена японською фірмою Sharp в 1962 році. Існує версія про німецьке, військове походження мікрохвильовки. Нібито вперше мікрохвильова піч, під назвою Radiomissor, була розроблена німецькими вченими під час Другої світової війни. Вона навіть нібито застосовувалася в чинній німецькій армії, для розігріву продуктів харчування, але виявилася небезпечною, і від неї відмовилися. Щоправда, це, найімовірніше, - міф, адже українські та російські сайти при цьому посилаються на англомовні закордонні, а закордонні — на радянські дослідження, нібито проведені в неіснуючих російських містах Кінск і Раджастан... Ще один міф - що "мікрохвильовки" начебто радіоактивні. Насправді вони такими не є. Мікрохвильові печі, так само як і сонце, або вогонь просто нагрівають їжу. Печі випромінюють мікрохвилі, які викликають тертя молекул води (дипольне зрушення), в результаті чого відбувається нагрівання.
Якщо ви користуєтесь "мікрохвильовкою" для приготування їжі - зичимо вам смачного! Нехай сьогоднішня "іменинниця" щоразу дарує вам приємний смак улюблених страв!

четвер, 1 грудня 2016 р.

Історія червоної стрічки

Символом боротьби зі СНІДом є червона стрічка. Жодна акція в цій області не обходиться зараз без неї. Ця стрічка як символ розуміння СНІДу була задумана навесні 1991 року. Її ідея належить художнику Франку Муру. Він жив в провінційному містечку штату Нью-Йорк, де сусідня сім'я носила жовті стрічки, сподіваючись на благополучне повернення своєї дочки-солдата з Персидської затоки. Стрічки, як символ, з'явилися вперше під час Війни в Затоці. Зелені стрічки, схожі чи перевернуту букву «V», стали символом переживань, пов'язаних з вбивствами дітей в Атланті. Художник вирішив, що стрічка могла бути метафорою і для СНІДу теж. Ідея була прийнята групою «Visual AIDS». Оскільки організація складалася з професійних художників і менеджерів від мистецтва, реклама видимого символу боротьби зі СНІДом була зроблена вельми вдало. Все почалося дуже просто. Ось уривок з ранньої рекламної листівки «Visual AIDS»: «Відріжте червону стрічку 6 сантиметрів завдовжки, потім скрутіть у верхній частині у формі переверненої« V ». Використовуйте англійську шпильку, щоб прикріпити її до одягу ». Проект «Червона стрічка» був офіційно початий на 45-ій щорічній церемонії вручення нагород «Tony Awards» 2 червня 2000 року. Всім номінантам і учасникам було запропоновано (і досить успішно) приколоти такі стрічки. Згідно прес-релізу, що анонсує проект «Червона стрічка»: «Червона стрічка (перевернене« V ») стане символом нашого співчуття, підтримки і надії на майбутнє без СНІДу. Найбільша надія, пов'язана з цим проектом - це те, що до 1 грудня, Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, ці стрічки носитимуть у всьому світі ». Акція пройшла успішно. Червона стрічка стала популярна і отримала своє визнання як справжній символ, як невід'ємна частина одягу в цей день. Символ дня боротьби зі СНІДом кріплять сьогодні на одворотах піджаків, полях капелюхів, іншими словами - скрізь, де можна приколоти маленьку англійську шпильку з червоною стрічкою. Зараз жодна акція, спрямована на боротьбу зі СНІДом, не обходиться без неї. Вона стала символом не тільки розуміння, а й об'єднання зусиль людей, спрямованих на вирішення цієї проблеми. Прикріпивши стрічку до свого одягу, людина висловлює свою підтримку, співчуття і переживання тим, хто хворий.

середа, 30 листопада 2016 р.

Міжнародний день домашніх тварин

Сьогодні-День домашніх тварин. Офіційно це свято в Україні не відзначається. Але це не привід не святкувати це добре й домашнє свято. Ідея про заснування цього свята була озвучена на Міжнародному конгресі прихильників руху за захист природи, що проходив у Флоренції (Італія) в 1931 році. Тоді різні екологічні організації та природоохоронні спілки заявили про готовність організовувати різноманітні масові заходи, спрямовані на виховання в людях почуття відповідальності за все живе на планеті, в тому числі і за домашніх тварин. З тих пір свято проводиться щорічно і присвячується всім домашнім улюбленцям, щоб ще раз нагадати людству про відповідальність за «братів менших». Тож не дивно, що девізом цього Дня стали слова Маленького принца з твору Антуана де Сент-Екзюпері: "Ти назавжди відповідаєш за тих, кого приручив". Заходи, присвячені Дню домашнфх тварин, вельми різноманітні і в кожній країні проходять по-своєму. Десь проводяться пікети на захист тварин від жорстокого поводження, десь флешмоби на підтримку створення притулку або клінік для тварин, десь виставки кішок і собак, а хтось в цей день дозволяє своїм домашнім вихованцям робити все, що було заборонено раніше (рвати шпалери, гризти меблі і капці, їсти зі столу), або купує своєму улюбленцю ласощі. Але головна мета проведення всіх акцій і заходів - актуалізація уваги широкої громадськості (і в першу чергу, підростаючого покоління) до проблем домашніх тварин, виховання дбайливого ставлення до них (і взагалі до живої природи), відповідальності за їхнє утримання.
Привітайте своїх домашніх бешкетників! У них сьогодні законне свято!
Джерело: https://bdzhola.com/news/sogodni-vidznachajetsja-vsesvitnij-den-domashnih-tvarin

субота, 26 листопада 2016 р.

...жило єдине слово - голод

Страшне число у нелюдській напрузі
Пропалює світи до глибини:
У  тридцять три розіп’яли  Ісуса
У тридцять третім на земному прузі
Розіп’ято мільйони без вини.
Б. Олійник
Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р.р. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених – у лонах матерів. Невідома кількість жертв – від 3 до 12 мільйонів, але протягом всієї історії людства вважається найбільшою трагедією. До Дня пам'яті жертв голодоморів у читальній залі нашої бібліотеки до Вашої уваги пропонується виставка-пам'ять"Вмирали душі і слова, жило єдине слово-голод". Ознайомлення з матеріалами виставки не залишить байдужими користувачів бібліотеки в оцінці жахів Голодомору і страждань, перенесених українським народом.
Також звертаємо Вашу увагу, що у фонді нашої бібліотеки є художня література, в якій висвітлений цей трагічний період:

  • Барка В. Жовтий князь : роман / В. Барка ; передм. М. Жулинського. — К. : Київ. правда, 2003. — 319 с.

У центрі роману — мученицький шлях на Голгофу однієї родини — сім’ї Мирона Катранника. На очах батьків помирають діти Микола та Оленка. У пошуках харчів серед чужих людей гинуть Мирон і Дарія. Вижив лише малий Андрійко, щоб зберегти усе у пам’яті. Автор художньо узагальнив матеріали страшного злочину і через кожну особистість, вчинок, долю відтворив образ цілого народу. Через весь роман проходить символічний образ Жовтого князя — голоду, який несе людям страждання і смерть. Не хочеться вірити, що таке могли задумати і втілити у життя люди проти людей.

  • Дімаров А. Самосуд / А. Дімаров // Самосуд. — К., 1999. — С. 74–116.
Перед читачем постає образ одного з виконавців волі партії комсомольця Данька Сокала, якого уже в роки війни з фашистами розтерзали односельці, бо не змогли простити душогубу його криваві діяння у роки голодомору.

  • Кирій І. Голодна весна : автобіогр. повість / І. Кирій ; передм. С.П. Колесника ; худож. С.Л. Коштелянчук. — К. : Молодь, 1993. — 255 с.
Селян примусили поздавати у колгосп худобу. Уже повигрібали у людей весь до останньої зернини хліб. Діти, як тіні, ледве дочовгують до школи. Насунувся голод, село невідворотно вгрузає в смерть. Не стало навіть птахів, бо їм нічого їсти. Люди збайдужіли до чужого горя, кожен рятується від голоду по-своєму.
Дехто втрачає людську подобу. Схожим на нелюда став голова колгоспу Муляренко. Але чимало залишилося справжніх людей. Серед них — голова сільради Павло Іванович Задорожний.

  • Листопад А. Біла молитва братика : поезії / А. Листопад ; передм. М. Жулинського ; худ. оформ. З. Васіної. — К. : Веселка, 1993. — 24 с. : ілюстр.

  • Магера М. Бевка / М. Магера // Маленька хрестоматія : на допомогу учням і вчителям. — Хмельницький, 1999. — С. 49.

Герой оповідання, третьокласник, потайки підгодовує шкільною юшкою (бевкою) двох сестричок, що не мали на неї права, бо були дітьми «куркулів».

  • Самчук У. Марія / У. Самчук ; худож. оформ. сер. Н. Задорожної. — К. : Школа, 2007. — 316 с. — (Бібліотека шкільної класики).

Роман, написаний за кордоном по гарячих слідах голодомору, є першим художнім твором в українській і світовій літературі на цю трагічну тему. Помираючи голодною смертю, головна героїня роману Марія пропускає через свою свідомість усе своє страдницьке життя. Письменник малює картини людських страждань, мученицьких смертей, аморальних діянь більшовицьких опричників у ту трагічну пору та аналізує витоки того Апокаліпсису.