Народився в Києві. Закінчив музичну десятирічку імені
Лисенка — першу спеціалізовану школу в Україні. Екстерном закінчив Друге
медичне училище за фахом «фельдшер» і на початку 1942 року у 16 років пішов
добровольцем на фронт. Пройшов всю війну, був поранений. Після демобілізації в
1946 році Ігор Шамо поступив у Київську консерваторію, яку закінчив з відзнакою
в 1951, композиторський факультет у класі професора Бориса Лятошинського. Ще на
третьому курсі консерваторії був прийнятий до Спілки композиторів України. Під
час навчання працював у самодіяльному театрі заводу «Арсенал», де робив музичне
оформлення спектаклів. Ігор Шамо мешкав у Києві до кінця життя. Він є автором
симфоній, фортепіанних творів, музики до кінофільмів та понад 300 пісень.
Багато років співпрацював з українським поетом Дмитром Луценком, у
співавторстві з яким написані пісні «Києве мій», «Не шуми, калинонько», «Осіннє
золото», «Пісня про щастя» та багато інших.
Ігор Шамо помер 17 серпня 1982 року від раку шлунка.
Похований на Байковому цвинтарі в Києві.
- 21 лютого 1995 року на будинку по вул. Костьольній, 8 у м. Києві, де жив та працював композитор, було встановлено меморіальну дошку.
- Київській дитячій музичній школі № 7 надано ім'я Ігоря Шамо.
Детальнішу інформацію ви зможете дізнатись в бібліотеці з таких джерел:
- Шамо, І. Києве мій!... - К.: "Гроно", 2012. - 12 с.
