Багато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттів

ПОДЯКА

ВИСЛОВЛЮЄМО ЩИРУ ПОДЯКУ НАШИМ ЧИТАЧАМ ТА ВІДВІДУВУЧАМ ЗА УЧАСТЬ В АКЦІЯХ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ЗІ СХОДУ УКРАЇНИ, ПОРАНЕНИХ БІЙЦІВ ТА ЗСУ

пʼятницю, 25 вересня 2015 р.

Зустріч у Книжковому місті

Вересень - особливий місяць у житті бібліотек.    Майже кожного дня до нас на гостину приходять наші друзі-користувачі. Сьогодні до нас завітали учні першого класу школи №7 ім. М. Рильського на перше знайомство з бібліотекою.

четвер, 24 вересня 2015 р.

Чарівні іриси своїми руками

Ось і настала чарівна осіння пора. Після літніх канікул, коли всі знову зустрілися в рідній школі, наша бібліотека відкрила сезон недільних посиденьок. Зазвичай в неділю в нас проходять цікаві майстер - класи, коли можна щось красиве створити своїми руками та поспілкуватись. Цього разу до нас завітали наші дівчатка, які постійно прагнуть щось пізнавати та створювати своїми руками. Залюбки погодилась поділитись своїми знаннями майстриня Світлана Чех, виставка робіт якої проходить в стінах нашої бібліотеки. 
Ось що з цього вийшло. А зараз вся школа №7 милується і пишається дівчатками. Всі вони ходять у школу з прекрасними ірисами, створеними власноруч.
На такій піднесеній ноті в нашій бібліотеці розпочалась декада бібліотечних пріоритетів...

вівторок, 22 вересня 2015 р.

Вони йшли в бій не заради слави

22 вересня 2001 року, в день 60-тої річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, в країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента № 1020/2001 від 30.10.2001. День партизанської слави відзначається як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи крові і самого життя. 6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдавали відчутних втрат гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з’єднань Радянської Армії на захід. За мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизанів і підпільників нагороджено орденами і медалями, 223 з них визнані гідними звання Героя Радянського Союзу. День партизанської слави України - це лиш мала частина того, що може зробити сучасне покоління для людей сильних духом і з чистим сумлінням, людей, які своєю хоробрістю і героїзмом, відвагою та безмежною любов'ю до Батьківщини всьому світові довели, що Україна ніколи не скориться загарбникам. Сьогодні ми низько схиляємо голови перед світлою пам'яттю тих, хто нехтуючи смерть зупинив фашистську навалу ціною власного життя. Ми складаємо глибоку шану всім, хто виборював перемогу в жорстоких боях і просимо ознайомитись з виставкою "Вони йшли в бій не заради слави".

середу, 16 вересня 2015 р.

І знов про Правила Дорожнього Руху

Окремі знання з правил безпеки дорожнього руху діти починають отримувати вже з дошкільного віку. Але ось дитина стає учнем. Вона самостійно долає шлях від домівки до школи і назад. Вона знайомиться із словами: пішохід, транспорт, пасажир, світлофор  і т.п. Саме в цей час батьки, вчителі, бібліотекарі, працівники державтоінспекції повинні об’єднати свої зусилля на засвоєння школярами основних правил дорожнього руху. Знати і дотримуватися правил дорожнього руху повинна кожна дитина  ще до того, як вона самостійно вийде на вулицю - це допоможе їй безпечно ходити вулицями і дорогами наших міст і сіл, а водіїв автотранспорту позбавити багатьох неприємностей. Ніхто і не сперечатиметься, що правила дорожнього руху для дітей дуже важливі. Адже від цих знань залежить життя і здоров'я малюка. Але як перетворити навчання правил безпеки на цікаву гру? Це дуже добре виходить у наших друзів - курсантів Національної Академії МВС України, які залюбки провели черговий урок безпеки для учнів гімназії біотехнологій № 177. 

Світ краси і неповторності

У кожної людини є нереалізований потенціал творчості, але не всі знають про свої можливості. Талант Смірнової Наталії Миколаївни відкрився, коли вона повела свою внучку на заняття і не помітила як сама, взявши в руки пензлик, почала виводити дивовижні візерунки на папері. Після виходу на пенсію захопилась мистецтвом народного декоративного живопису, особливо петриківськими розписами. Згодом, сама почала малювати, надихаючись чудовими творами таких майстрів як Марфа Тимченко, Поліна Глущенко, Федір Панко, Зоя та Тамара Кудіш та ін. Пропонуємо Вам поринути у світ краси, де пташки виглядають, немов зібралися співати, а квіти приваблюють своєю неповторністю, завітавши на виставку майстрині до нашої бібліотеки.


пʼятницю, 11 вересня 2015 р.

Ланцюговий міст в Києві

11 вересня 1848 року (30 серпня за ст.ст.) в Києві розпочато спорудження ланцюгового (Миколаївського) мосту. Автор проекту - уродженець Ірландії, британський інженер Чарлз Віньоль (1793-1875). Шестипролетний міст із залізних конструкцій, виготовлених у Великобританії, був закладений 11 вересня (30 серпня за ст. Ст.) 1848 після затвердження проекту імператором Миколою I, на честь якого згодом міст отримав свою назву. Навпроти в'їзду на міст з правого берега була побудована каплиця на честь св.Олександра Невського. Міст був освячений 10 жовтня (28 вересня за ст. Ст.) 1853 в один день з освяченням пам'ятника князю Володимиру.
 Постійний рух по мосту було відкрито в 1855 році. Міст завдовжки 776 м і шириною 16 м став одним з найбільших архітектурних досягнень свого часу, перевершивши споруджений за кілька років до нього Ланцюговий міст Сечені в Будапешті. 

Срібна модель моста була виставлена ​​в Лондоні в Кришталевому палаці на Всесвітній виставці 1851. На п'яти облицьованих гранітом опорах- «биках», були споруджені портали у вигляді напівкруглих арок з баштами в стилі англійської готики. На опори помістили спеціальні короби, через які провели ланцюги із залізних ланок. Мостове полотно складалося з гратчастих балок, які кріпилися до ланцюгів за допомогою залізних прутів. Покриття проїзної частини - дерев'яне. Фундаментом проміжних опор служив бетонний масив, закладений прямо на грунті в обгородженій перемичками западині. Для пропуску суден міст мав розвідну секцію біля правого берега, яка приводилася в рух поворотним колом за допомогою всього чотирьох чоловік. Вона діяла не протягом всієї навігації. Тодішні судна нормально проходили під Ланцюговим мостом, і тільки навесні, коли рівень води істотно піднімався, доводилося вдаватися до проходу під розвідний секцією. До кінця ХІХ століття в результаті обміління Дніпра в районі розвідний секції, а також малою її ширини (всього 50 футів), стала на той час перешкодою розвитку річкового судноплавства, було прийнято рішення про реконструкцію моста. Серед інших розглядалося проект Н.А.Белелюбского з реконструкції поворотною секції. У результаті проведеного конкурсу в 1897 році був прийнятий проект київського інженера Аполлoна Лоського. У червні - жовтня 1898 була проведена реконструкція моста. Розвідну секцію замінили стаціонарною, наростили висоту арки центральної опори, полотно моста підняли до центру на 11 футів (3,4 м), а фарватер річки поглибили. На час закриття руху по мосту переправа здійснювалася за допомогою двох поромів. Продовженням Миколаївського ланцюгового мосту були Русанівські мости через
лівобережну заплаву й протоку. У 1912 році по Ланцюгового мосту відкрили рух бензотрамвая. 9 червня 1920 міст був підірваний за наказом генерала Е.Ридз-Смігли відступаючими польськими військами. 10 травня 1925 був відкритий новий міст балкової конструкції, побудований за проектом академіка Є.О.Патона на збережених опорах Ланцюгового мосту, і названий на честь радянської партійної діячки Євгенії Бош. 9 вересня 1941 зруйнований остаточно, підірваний відступаючої Червоною армією. Після Великої Вітчизняної війни не відновлювався. Опори мосту збереглися до середини 1960-х років, деякий час вони використовувалися для лінії електропередач, і були підірвані після спорудження моста Метро, ​​який побудували кілька північніше. Навесні 2010 року, внаслідок тимчасового зниження рівня води можна було побачити залишки трьох опор Ланцюгового мосту.
Джерело: Киевский календарь
Детальнішу інформацію по даній темі Ви можете отримати в нашій бібліотеці з таких джерел:
-Ілюстрована історія Києва.- К.: Фенікс, 2012.- 424 с.,іл.;
-Історія Києва: Київ періоду пізнього феодалізму і капіталізму. Т.2.- К.,1986.- 439с.;
-Рибаков, М.О. Невідомі та маловідомі сторінки з історії Києва.- К.,1997.- 374с. та ін.

четвер, 10 вересня 2015 р.

Київський Педагогічний музей

10 вересня 1911 року (28 серпня за ст. Ст.) Було освячено Будівлю Педагогічного музею. Його подарував Києву лісопромисловець, купець I гільдії Семен Семенович Могильовцев. Проектування та будівництва цього, мабуть, найвідомішого споруди архітектора П.Ф.Альошина передували досить трагічні і бурхливі події. Будівництво народної аудиторії було заборонено. Але завдяки підтримці С.С.Могільовцева, що виділив 500 000 рублів, праці архітектора не пропали даром. Могільовцев вирішив замість «небезпечної» народної аудиторії побудувати заклад, благопристойно названий «Педагогічний музей». Ідея задовольнила владу, і роботи продовжилися. У зв'язку з тим, що закладка музею відбулася 13 липня 1910 року (30 червня за ст. Ст.), В день народження престолонаслідника Олексія, йому було дано ім'я Цесаревича Олексія. На вимогу Могільовцева, дід якого був кріпаком, відкриття будівлі мало відбутися під час святкування 50-річчя скасування кріпацтва. Вів будівництво відомий київський підрядчик Л.Б.Гінзбург, і протягом року всі роботи були завершені. Відкриття музею відбулося 11 жовтня 1911 (28 вересня за ст. Ст.). До цієї дати відомий київський ювелір І.А.Маршак виготовив срібний макет будівлі, нині знаходиться в експозиції Державного історичного музею України. У 1917 році в будинку розмістилася Центральна Рада на чолі з М.С.Грушевського. Саме тут була проголошена 20 листопада листопада 1917 (7 листопада за ст.ст.) Українська Народна Республіка, а в ніч з 24 на 25 січня 1918 прийнятий IV Універсал про незалежність. З 1921 року тут розміщувався Пролетарський музей, з 1924 року - Музей Революції, влаштовувалися художні виставки. У 1937 році будинок передано під філію Центрального музею В.І.Леніна. Це зажадало перебудови і розширення будівлі. Роботи були виконані під керівництвом архітектора П.Ф.Альошина. При збільшенні обсягу будівлі майже вдвічі фасад залишився колишнім. У 1941 році перед відступом радянських військ з Києва Музей був замінований радіокерованими мінами. Німцям вдалося швидко знешкодити вибухівку (сюжет про розмінування увійшов в один з випусків Deutsche Wochenschau). Під час окупації в будівлі знаходився Музей найдавнішої історії, куди під керівництвом д-ра Грімма з Галле перевези археологічну колекцію з Києво-Печерської лаври. Після звільнення Києва в 1943-1982 рр. тут знову знаходився музей. З 1982 року в будівлі знову перебуває міський Будинок Вчителя. Будівля триповерхова з цокольним напівповерхів. Прямокутна в плані з внутрішнім двориком, стіни складені з цегли, облицьовані білим инкерманским каменем. Центральне місце в композиції будівлі займає напівкруглий ризаліт по головному фасаду, перекритий куполом. У перекриттях і несучих конструкціях використаний залізобетон. Фасади вирішені в творчо перероблених формах російського класицизму першої чверті XIX століття. Скульптурний фриз на тему історії розвитку освіти, що охоплює будівлю по третьому поверху, виконаний за проектом І.А.Дітріха і В.В.Козлова. Чавунна огорожа відлита по малюнку А.В.Беретті.



середу, 9 вересня 2015 р.

Міжнародний День краси

9 вересня в світі відзначається Міжнародний день краси. XX століття стало революційним у сфері косметології. Міжнародний комітет естетики і косметології СІДЕСКО проявив ініціативу створення Міжнародного дня краси. З 1995 року в цей день у світі особливо вітається все гарне, прекрасне, що приносить естетичне і моральне задоволення. Тому в багатьох містах і країнах саме 9 вересня повсюдно проводяться конкурси краси. Далеко не завжди в конкурсах беруть участь представниці слабкої статі з класичними параметрами 90-60-90. Журі виділяють осіб, наділених неповторною красою, що полягає у своєрідності зовнішнього вигляду. Про красу і красунь сказано багато, а саме цього дня - говоритиметься особливо багато. Дізнайтесь дещо нове і цікаве про красу і красунь разом з нами!
Середньовічні ідеали краси
Ідеал краси початку XV століття — дівчина з високим чолом. Щоб виправити природний недолік, середньовічні красуні вищипували волосся зі скронь. Це допомагало зорово збільшити чоло і наблизиться до жаданого модного стандарту.
А ще тогочасні європейські красуні майже не використовували для пошиття одягу тканину білого кольору. Річ у тім, що біла, незабарвлена тканина вважалася надто дешевою, тому модниці віддавали перевагу яскравим кольорам, для одержання яких використовували дорогі барвники. До речі, заміж в білому теж не виходили.
Жертви заради краси
У деяких країнах існували (і існують досі) досить жорстокі способи зробити жінку красивою (у відповідності з місцевими традиціями), часом без її згоди. Так, представниць народу Падаунг в М'янмі, Бірмі, Таїланді називають "жінки-жирафи". У них довга шия, і це неспроста: за місцевими мірками чим довша шия - тим жінка красивіша. У віці 5 років дівчинці надягають на шию мідні кільця, і з кожним роком кількість кілець збільшується, роблячи шию довшою.
А у племені Тіно, що живе на північ від Амазонки в Бразилії, красивими вважаються жінки з вузькими, дуже витягнутими обличчями. А для того, щоб їх дівчатка не стали з віком круглолицими і толстощекими, матері здавлюють обличчя своїх дочок дерев'яними планками.
В Ефіопії в племені Мурсі красивою вважається дівчина із сильно витягнутою нижньою губою. А для того, щоб досягти такої краси, дівчатам на виданні вставляють в губу спеціальну глиняну тарілку. Чим більше тарілка, тим привабливіше дівчина, і тим більше шансів вийти заміж. 
Незвичні конкурси краси
До Міжнародного дня краси часто приурочують змагання красунь. А перший конкурс краси, який можна назвати міжнародним, відбувся 19 вересня 1888 року в бельгійському місті Спа. 21 з 350 кандидаток досягла фіналу, де виключно чоловіче журі «оглядало» їх за зачиненими дверима. Переможницею стала 18-річна Берта Сокер із Гваделупи. Вона отримала приз в 5000 франків. Нині у світі проводять безліч конкурсів краси, різних за форматом.
Деякі конкурси краси часом навіть дивують своєю специфікою: вони надають можливість красиво подати не лише свої достоїнства, а навіть і те, що багато хто вважає недоліками. Приміром, у 2009 році в Угорщині проводився конкурс «Міс Пластика». Учасниць нагороджували за… вдалі пластичні операції. До речі, хірурги, чиї клієнти зайняли призові місця, також отримали нагороди.
А у Таїланді проводили конкурс «Міс Jumbo» - він був покликаний привернути увагу до проблеми вимирання слонів. Учасницями конкурсу стають жінки, які відповідають характеристикам слона: надмірна вага (допускали учасниць, вага яких перевищує 90 кг), елегантність та великі розміри.
Дещо схожий конкурс проводили в Ізраїлі - він мав назву "Міс Повна і Красива". Його учасницями також могли стати лише жінки з вагою понад 90 кг. Конкурсантки закликали жінок любити себе такими, якими вони є, не звертаючи увагу на загальноприйняті стандарти краси.
А в Анголі у 2008 році проводили конкурс «Міс протипіхотна міна». У ньому брали участь жінки, поранені внаслідок вибуху протипіхотної міни. Захід мав на меті розповісти суспільству про проблеми, з якими стикаються жертви, що вижили після підриву на міні.
В Одеському зоопарку провели конкурс краси серед... кіз. За перемогу змагалися п'ять рогатих
конкурсанток. Конкурс мав назву "Міс коза-дереза 2013". Претенденток обирали за зовнішнім виглядом та характером, пояснив директор звіринцю. Він сам на сцену піднявся в образі козла - з рогами, борідкою та липучками на руках і ногах. П'ять камерунських кізочок у рожевих сукнях, яскравих спідницях і морських тільняшках під аплодисменти демонстрували всю свою козячу красу. Титул та корона найкрасивішої дістався Клоунесі. Свій фруктово-трав'яний подарунок переможиця взялася наминати одразу ж.
Ну, а тепер - цілком серйозно. Підсумовуючи цей невеличкий огляд, присвячений Міжнародному дню краси, від душі зичимо всім дівчатам і жінкам щодня, і в будні, і в свята, почувати себе гарними і щасливими, адже це - найголовніше!
Джерело: http://ogo.ua/articles/view/2014-09-07/42798.html

вівторок, 1 вересня 2015 р.

Дзвоником першим школа вітає

Відчуття, які виникають першого вересня, не можливо порівняти ні з якими іншими відчуттями з нашого дитинства. День знань завжди відрізняється яскравістю вражень і нових переживань, нових надій і несподіваних зустрічей. Перший дзвінок і початок нового навчального року - це свято викладачів та вчителів, студентів та учнів, батьків, наших друзів і в якійсь мірі навіть свято, яке якимось неймовірним дивом об'єднує всі покоління. Це завжди був робочий і навчальний день, коли в школах починаючи новий навчальний рік, проводяться урочисті лінійки і всілякі святкові заходи, на яких особлива увага приділяється звичайно ж першокласникам, тим хто вперше сідає за шкільну парту. Для решти учнів і студентів цей день також наповнений різноманітними святковими заходами. 1-го вересня звучать привітання на адресу учнів і викладачів, цей день квітів та листівок, це свято, яке не обходять своєю увагою керівники міст і районів, адміністрації самих різних рангів. Це певний підсумок величезної підготовчої роботи, яка передувала початку нового навчального року, нового освітнього процесу. У цей день ми поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх, завдяки кому ми маємо таку чудову можливість - бути освченими людьми!  Вашій увазі в шашій бібліотеці представлена виставка-навігатор у минуле "Дзвоником першим школа вітає". Яка допоможе нам зазирнути у минуле і порівняти з сучасним свято першого дзвоника. А саме шкільну форму.

1 вересня - День знань