Іван Світличний в Солом'янському районі: погляд через призму місця

Сьогодні десятикласники гімназії №178 зустрілися з відомим краєзнавцем, співавтором серії книг "Невідомі периферії Києва", працівником Центральної районної бібліотеки імені Г. Сковороди - Олександром Михайликом. Пан Олександр розповів про роль найяскравішого мешканця Солом'янського району-Івана Свіиличного в об'єднанні руху шестидесятників, про його шлях у боротьбі за незалежність України. Цікавими були питання присутніх щодо визначних та маловідомих локацій нашого району: перші навчальні заклади, транспорт, відомі імена... Приємно було спостерігати за тим, що старшокласники особливостями, пам'ятками архітектурної та природної спадщини Солом'янки. Наприкінці зустрічі пан Олександр запросив всіх присутніх відвідати пішохідні екскурсії районом, а також музейну кімнату історії району та залізниці у бібліотеці імені Г. Сковороди.

Іван Світличний

19 березня у бібліотеці відбулась зустріч "Видатні імена Солом'янки. Іван Світличний" з краєзнавцем та києвознавцем- Олександром Михайликом. Шановний гість щедро поділився знаннями біографії життя та творчості Івана Світличного-українського літературознавця, поета, перекладача, дисидента та діяча шістдесятництва. Розповідь супроводжувалася архівними фото та цікавими фактами з життя Івана. Пан Олександр зачитував вірші поета із збірки "Серце для куль і для рим" та вірші про поета. Тема шістдесятників була цікава нашим користувачам, тому були питання на які лектор із задоволенням відповів. Про історичну особистість Івана Світличного багато можна прочитати в інтернеті, але так, як вам розкаже Олександр Михайлик, ви ніде не почуєте і не прочитаєте.

Черговий крок

5 листопада працівники нашої бібліотеки долучилися до знакової події, щодо збереження пам'яті Івана Світличного- натхненника і організатора руху шістдесятників в Україні. За ініціативи громадської платформи "Острів" було організовану зустріч представників освіти, культури, виробничих об'єднань, членів і знайомих родини Світличних з метою відвідування пам'ятних місць Солом'янського району, пов'язаних з ім'ям Івана Світличного та встановлення іменної таблички з QR-кодом на будинку де мешкав шістдесятник (вул. Уманська 35). Звернули увагу та розглянули занедбане приміщення біля будинку, де планується створення соціально-рекреаційної локації, пов'язаної з іменем Івана Світличного.

Світличник

Працівники нашої бібліотеки долучились до четвертого міні-фестивалю "Світличник" до дня народження Івана Світличного. Шістдесятника, дисидента, культурного активіста, сусіда з минулого і просто “вусатого сонечка”, який творив атмосферу наших 1960-х. Прогулявшись від платформи "Острів" до будинку Івана Світличного у супроводі дослідниці шістдесятництва Світлана Довгань ми долучились до вІдкритого обговорення про можливі шляхи чуттєвого пам’ятання про Івана Світличного "Пам’ять про Івана Світличного у просторі району: як (не) пам’ятати". А саме, що зробити у закинутому приміщенні будинку на Уманській 35 (де мешкав Світличний)-пам’ятник, новий топонім чи інсталяція? Думки та пропозиції були різні, адже у залі зібрались люди, яким не байдужа пам'ять про шістдесятників. і звичайнот не забули задонатити бираємо на РЕБ, який захищатиме медевак 67-ї ОМБр від ворожих дронів. Наступний міні-фестиваль буде через рік, долучайтеся чудову та дружню атмосферу однодумців не передати світлинами.

Сміливий, добрий, справедливий

До дня народження Івана Світличного (20 вересня 1929 р.)- одного з лідерів та ідеологів національно-демократичного руху 60–70-х років, критика, літературознавця, поета, перекладача та людини чиє ім'я носить наша бібліотека, була проведено комплекс заходів "Сміливий, добрий, справедливий". Для користувачів бібліотеки біля меморіального куточка "Носій любови" були проведені інформаційні хвилини "Цікаві моменти з життя Івана Світличного". Голосні читання для дорослих користувачів "Серце для куль і для рим". Інформаційно-поетичний урок для шестикласників та семикласників гімназії №178 "Знайомство з Іваном Світличним". Для віртуальних молодших користувачів було зроблено аудіочитання "Побрехеньки для Яремки". Шануймо та пам'ятаймо "Світильника, що горів і світився».

Побрехеньки для Яремки

Напередодні дня народження Івана Світличного, 20 вересня 1929, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка та літературної премії імені Василя Стуса, до вашої уваги відеочитання книжечки "Побрехеньки для Яремки". Цю книжку написав для свого племінника Яремки та для всіх дітей сміливий, добрий і справедливий письменник, критик, правозахисник.

Солом'янка Івана Світличного

До вашої уваги відеоподорож місцями із життя відомого українського літературознавця, мовознавця,літературного критика, поета ,перекладача Івана Світличного.

Він постраждав за право відстоювати свою думку

Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій. Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація. 

Жертвою політичних репресій була людина, імя якої носить наша бібліотека - Іван Олексійович Світличний. Його називали архітектором шістдесятницького руху, лицарем духу, світлом у темряві та двигуном шістдесятників. Він народився і виріс на радянській та російськомовній, як її позиціонували, Луганщині, але до останнього дня боровся за незалежну Україну та українську мову. Український поет, літературознавець, критик, правозахисник, лауреат Шевченківської премії – все це про Івана Світличного, якому 20 вересня виповнилося б 90 років. Друзі та колеги згадували про його незламну позицію, кришталеву чесність та доброту у ставленні до кожної людини. Він був моральним авторитетом для всіх дисидентів, справжнім українським патріотом, але при цьому противником фанатизму.

Іван Світличний народився 20 вересня 1929-го року у селі Половинкине на півночі Луганщини у селянській родині. Окрім Івана, у батьків було ще двоє доньок – Марія та Надія. Через хворобу тата родину забезпечувала мати Меланія Іллівна, щоб врятувати дітей від голодної смерті, була вимушена податися на заробітки до промислових районів Донбасу. У чотирнадцять років Іван Світличний разом з іншими підлітками намагався підірвати ворожу нацистську техніку, через що лишився без пальців на правій руці. У 1947 році закінчив Старобільську середню школу із золотою медаллю.

Навчався на українському відділенні філологічного факультету Харківського університету та в аспірантурі Інституту літератури у Києві. Його дисертацію «Рухома естетика» не допустили до захисту, бо в ній бракувало «марксистсько-ленінських постулатів». Після закінчення навчання Світличний вчителював, згодом працював у Києві в академічних інститутах та в редакціях літературних журналів.

Влітку 1965 року за свої виступи проти політики русифікації та правозахисну діяльність Світличний був звільнений з роботи, а 30 серпня вперше заарештований і ув’язнений на 8 місяців. Після виходу з в’язниці він був позбавлений можливості працювати за фахом та публікувати власні твори, тож надалі свої переклади друкував під псевдонімами. «Льоля дала нам довжелезний протокол обшуку. Я знову дивувалася: скільки всього було в Івана, особливо поезії – у рукописах, машинописах, саморобних збірках. Чому ви тримали стільки матеріалу вдома, адже Івана попереджали?... Це все стікалося до них протягом багатьох років. Адже їхня оселя була притулком, місцем розради й поради для десятків людей – молодих і не дуже, талановитих і не вельми, що приходили сюди з усієї України», – уривок з книги Світлани Кириченко «Люди не зі страху. Українська сага. Спогади»

Через його захоплення книжками часто виникали проблеми з житловою площею. Світличний мав добірні видання 1930-х років, а його квартира розцінювалася як інтелектуальний центр, де формувалася молода і незаангажована інтелігенція. Після смерті Івана його сестра, також дисидентка, Надія Світлична, передала бібліотеку у 10 тисяч томів Харківському національному університету імені Каразіна.

У 1970-х роках Іван Світличний почав збирати записи тодішніх українських поетів. Був створений цілий аудіоархів поетів-шістдесятників, але всі записи були конфісковані КДБ при арешті Івана Світличного у 1972 році.

Світличний був живим містком між Східною і Західною Україною. Він один з перших налагодив творчий зв’язок з діаспорою та львівською інтелігенцією всупереч офіційній ідеології - Зіна Ґеник Березовська, Віра Вовк, Анна-Галя Горбач, Євген Сверстюк інші.

Він переконував, що час підпільної національно-визвольної боротьби минав і треба боротися «словом». Через діаспору передавав інформацію на Захід про те, що відбувається в Україні.

2 січня 1972 року Світличний був заарештований вдруге. Звинуватили в «антирадянській агітації і пропаганді» та в «антирадянському націоналістичному світогляді». Його засудили до семи років ув’язнення та п’яти років заслання. Світличний відбував покарання у двох концтаборах суворого режиму у Пермській області і там теж був одним із лідерів руху опору. На засланні він перебував у селі Усть-Кані на Алтаї.

У роки перебування в таборах Іван Світличний був ініціатором більшості акцій протесту в’язнів, а також голодувань, найдовше з яких тривало 56 днів. Під час одного з таких голодувань втратив 26 кілограмів і важив усього 44. Світличний був одним із перших, хто запропонував записувати спогади в'язнів, що стало найважливішим свідченням долі радянських в’язнів сумління.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/30174679.html

Поезія - свобода серця

"Поезія-свобода слова"-таку назву отримали голосні читання поезій Івана Світличного на честь його 90-річчя від Дня народження. Постійно діючий меморіальний куточок  письменника про його життя та творчість, спогадів про нього, фотографій з рідними, друзями вже декілька років розміщено в читальній залі бібліотеки. Цьогоріч йогої поповнили декілька видань та нових фото. Впродовж тижня працівники бібліотеки ознайомлювали користувачів  і дорослих, і дітей з матеріалами, розповідали про нелегкий шлях Івана Світличного, читали його поезії та запрошували до читання наших користувачів.

Іван Світличний у вікіцитатах

"Заговори , щоб я тебе побачив" 

(Сократ)

Історія українського "шестидесятництва"- літературно- мистецького і суспільно-політичного відродження - нерозривно пов'язана з іменем Івана Олексійовича Світличного. Ім'я це намагалися приректи на забуття, та дарма: сьогодні воно знову на вустах у багатьох і багатьох - не тільки тих, хто пам'ятає його яскраві літературно-критичні виступи та вагому громадську роботу в 50-60- ті роки, а й молоді. Проте ця молодь мало знає про його літературний доробок. Іван Світличний писав завжди, він жив у слові й словом себе виявляв у світі. Його бачили, а голос і слова чули. Думки й переконання закарбувалися у висловах, які вже стали крилатими. Вони часто використовуються нашими сучасниками, але більшість тих, хто послуговується ними не знають їх  автора. 

Знайомтесь!

"Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна".  

 "Вщухає суєтна тривога. 

 І в небесах я бачу Бога,

 І Боже слово на землі".

"Поезія - свобода серця..." 

"Трудний він і тернистий, шлях на Голгофу слави".

"Я вірю в риму,

У силу слова незбориму,

В талан-натхнення, в Божий дар". 

"Той у Сірка очей найма,

Того тягар пошан зім'яв. ... "

"Так мало кременю! Найпаче,

 Як над ребром зависне гак." 

"У яничари пруть ягнята.

 І нікому меча підняти... "

"Така овеча послідуща паства,

Що вити хочеться від роду-братства!

А кров - одна. Вичавлюю раба

Із себе - спадок роду! - по краплині."

"Статисти числяться в артистах." 

"Безчестю алібі нема." 

"За рай життям платити треба!" 

"Голову покласти - ще не значить впасти..."

"Порційні дози патріотизму

Та нормативи прав і свобод:

Любити порціями Вітчизну

І знати з дозволу свій народ". 

"Не густо між Боянами героїв."

"Поети стріляють римами, чекісти - із револьверів!

     У серце стріляють. Серце - мішень для куль і для рим." 

"Я честі свою твердиню, нескорений образ свободи,

 Фортецю своєї гідності - душі - не здам і на п'ядь." 

"Поети! Не пишайтеся вінцем лавровим. Ваш вінець - терновий."

"А в мене - тільки слово, Те, що мати 

Навчила мене першим вимовляти,

Навчила гідно на устах нести."

"Є високий, шляхетний закон між мужчинами:

 Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли."

"...вірую / В однокорінність свободи з офірою,

 Мудрості з мужністю, серця з добром."

Подання про перейменування бібліотеки

На підставі багаторазових пропозицій читачів та мешканців району і міста адміністрація ЦБС Солом'янського району м. Києва звернулась до начальника управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням про допомогу в перейменуванні бібліотеки. Бібліотека для дітей повинна носити ім'я не особи, пов'язаної з комуністичним режимом і країною-агресором, а ім'я відомого українського поета, критика, літературознавця, організатора і активного учасника українського руху опору ХХ століття Івана Світличного.

Світличний Іван Олексійович (1929-1992) - критик, літературознавець, поет, перекладач, член міжнародного ПЕН-клубу з 1978 року, член Спілки письменників України з 1990 року. Один з найактивніших розповсюджувачів самвидаву. З 1952 року жив і працював у Києві: на посадах завідувача відділу критики журналу "Дніпро", наукового співробітника Інституту літератури, Інституту філософії Академії наук України.

Світличний І.О. проживав на Солом'янці, спочатку на вулиці Волинській, потім на вулиці Івана Клименка. Його квартира завжди була штаб-квартирою руху шістдесятників, національно-демократичного руху ХХ століття та літературного життя. Він незмінно знаходився у центрі кожної культурної акції. У 1962-1963 роках став одним із засновників Клубу творчої молоді в Києві. Одним з перших установив контакт з українською діаспорою на Заході та поширював самвидав. Світличний налагодив зв'язки з львів'янами: братами Михайлом і Богданом Горинями та іншими.

Іван Світличний був незаперечним моральним авторитетом у русі. Він дуже багато зробив для культурної інтеграції Західної і Східної України, України зі світом: як дисидент, як публіцист і як поет.

За свої переконання і громадську діяльність був двічі арештований, в 1972 році був ув'язнений на 7 років позбавлення волі в таборах суворого режиму і 5 років заслання. В ув'язнення був одним із лідерів табірного руху опору. Брав участь у колективних акціях протесту, тримав голодівки, відігравав провідну роль у написанні табірної хроніки і передачі її на волю. Після ув'язнення тіжко хворим повернувся до Києва. Останні три роки не розмовляв і не рухався.

Бібліотеки Солом'янки давно і активно цікавляться життям і творчістю нашого земляка. Підтримували зв'язки з його дружиною Леонідою Павлівною Світличною, корінною солом'янчанкою. 

Уроки патріотизму і мужності, історичні години, вшанування пам'ятних дат, пов'язаних з життям і творчістю Івана Світличного та інших учасників національно-демократичного руху, презентації їх творів, накопичення і популяризацію краєзнавчої інформації давно практикують  бібліотеки Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району, зокрема бібліотека імені В.Чапаєва. 

Сьогодні, коли на часі гостро стоїть питання національної ідентичності, патріотизму і гідності, працівники бібліотеки для дітей вважають своїм професійним обов'язком виховання підростаючого покоління на прикладі непересічних постатей України, кращих зразках творів української літератури, зокрема життя і творчості Великого Патріота, Українця, Поета, Людини, яким був ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ СВІТЛИЧНИЙ. 

Вважаємо, що зміна назви з "Бібліотека імені В.Чапаєва" на "Бібліотека імені І.Світличного" сприятиме консолідації зусиль влади, бібліотекарів, батьків юних читачів та громадськості у патріотичному і краєзнавчому вихованні майбутніх поколінь.

Присвоєння імені Івана Світличного бібліотеці для дітей - це данина і увічнення пам'яті людини і покоління, які наближували нашу незалежність, це наш обов'язок і борг людям, які ціною власного життя дали нам майбутнє.   

Станом на сьогодні процес перейменування вийшов на фінішну пряму!