Багато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттів

ПОДЯКА

ВИСЛОВЛЮЄМО ЩИРУ ПОДЯКУ НАШИМ ЧИТАЧАМ ТА ВІДВІДУВУЧАМ ЗА УЧАСТЬ В АКЦІЯХ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ЗІ СХОДУ УКРАЇНИ, ПОРАНЕНИХ ТА БІЙЦІВ АТО

пʼятниця, 1 лютого 2013 р.

Євген Миколайович Рудницький

2 лютого виповнюється 130 років від дня народження українського мовознавця, філолога-фольклориста-етнограф, краєзнавця Євгена Миколайовича Рудницького.
Євген Миколайович народився в м. Межиріччі (тепер у складі Польщі). Вищу освіту здобував у Петербурзькому університеті на історико-філологічному факультеті, вивчав словесність та історію мови під керівництвом академіка О.О.Шахматова. Зі студентських років захопився етнографічними дослідженнями. Під час світової війни Є.Рудницького спіткала доля біженця. Він опиився в Сімферополі, де працював у комерційній школі і жіночій гімназії. Потім викладав у Таврійській сільськогосподарській школі, в Уманському агротехнікумі. В Умані він активно включився в студентське та громадське життя колективу, організував групу студентів у кількості 30 чоловік і створив екскурсійне бюро з обслуговування відвідувачів парку "Софіївка".
За період перебування в Умані Євген Миколайович написав ряд праць з методики викладання мови.
З 1927 року Є.М.Рудницький проживає в Києві і працює науковим співробітником Інституту мовознавства, друкує статті у виданнях Академії наук. Разом з Ст. Василевським він був укладачем "Російсько-українського словника" (К., 1937) під ред. П.Мустяци.
На превеликий жаль, подальша доля Євгена Миколайовича Рудницького невідома. Вірогідно, що молох репресій 30-х років знищив талановитого вченого і просто людину, завдавши великої шкоди науці та людяності. Завдяки пошукам професора Валентини Кирилівни Борисенко (КНУ імені Т.Шевченка), до сучасників повернулось із небуття ім'я людини, яка славно прислужилась нашому краю, а мовно-етнографічні дослідження, як ми бачимо сьогодні, є унікальними.

Праці:
  • Співавтор (із Степаном Василевським і П.Мустяцею) русифікаційного "Російсько-українського словника" (1937) - близько 45000 слів.
  • "Діялекти Уманьщини" (1927)
  • "Зложене речення в гуманських діялектах" (1929; уперше подано характеристику складного речення в українських діалектах, відношення паратаксису і гіпотаксису)
  • "Українське словоскладення" (1930, у "Збірнику секції граматики української мови")
  • Зробив етнографічно-фольклорний опис "Українське весілля на Підляшші" (опубліковано у збірнику "Етнічна історія народів Європи", 2003, в.15.; підготував до друку В.Борисенко).


Немає коментарів:

Дописати коментар