День літнього сонцестояння

Днем літнього сонцестояння вважається 21 червня. Це найтриваліший день у році, який у багатьох країнах вважається святом в ім'я сонця. Традиція святкування Дня літнього сонцестояння сягає корінням у часи, коли Сонце вважалося божестовом. З культом цього небесного тіла пов'язано безліч обрядів і ритуалів, які перегукуються з традиціями святкування Дня зимового сонцестояння. 

На час літнього сонцестояння давні слов'яни святкували день Купала (Купало або Купайло - Бог земних радощів). Тому й зараз у багатьох людей свято сонцестояння асоціюється з язичницькими обрядами поклоніння силам природи та духам, зокрема з поклонінням Сонцю.

До традицій Купала відносяться такі обряди як збір цілющих трав, запалювання вогнів, купання

або обливання водою, ворожіння, святкове частування. За християнською традицією, це свято відзначають на два тижні пізніше - в Іванів день, Деньь Івана Купали.

У кельтів з цим днем пов'язано чимало повір'їв про те, що в День літнього сонцестояння все нечисте має особливу силу. Оскільки нечисту прийнято відганяти вогнем, у цей день всі святкові заходи проводяться в основному навколо багаття або ритуального вогню.

При цьому люди приносять на свято багато зелені і квітів, які символізують початок нового життя, народження любові і шлюбу.

У шотландців є своя традиція, пов'язана з Днем літнього сонцестояння. Вони котять із гори обвиті соломою та запалені колеса. Часто при цьому проводяться і ворожіння. Багато народів вірило, що в ніч перед сонцестоянням потрібно шукати в лісі квітучий папороть. Люди вважали, що той, хто знайде цвіт папороті, стане багатим і щасливим.