Водохреще: традиції святкування

Різдвяно-новорічні урочистості завершувались святом Богоявлення, відомим в народі як Водозреще (ордан, Ардан, Йордан). Водохреще - це третє найбільше свято, яке завершує цикл Різдвяних свят. Церква розглядає Хрещення Господнє як "свято просвіти" народів, оскільки за її вченням, саме з Хрещення Ісус розпочав проповідь євангельської істини. Вечір напередодні українці називали щедрим, другим святвечором, другою вілією, голодною кутею. Напередодні, 18 січня, як і перед Різдвом, утримувались від господарських робіт, постилися, готували кутю. Сідали вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На стіл прийнято подавати пісні страви. В деяких місцевостях на голодну кутю готували спеціальні коржики з медом — «підпалки». Вранці (19 січня) у церквах святять воду. Вважається, що на Йордан вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні і духовні хвороби.

 Завжди центральне місце в святі Богоявлення займали об­ряди, пов'язані з водою. Обов'язково ходили до церкви свя­тити воду. Цією свяченою водою почи­налася трапеза, нею ж кожний госпо­дар кропив усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці. У різних областях України є різні традиції щедрування: на Поділлі щедрува­ли  напередодні Водохреща. Однак, у цих обходах вже не бра­ли участі ряджені. Хлопці й дівчата виконували під вікнами поздоровчі пісні з неодмінним рефреном: «Щедрий вечір, добрий вечір». Кульмінаційний момент церковно­го свята Ордані — занурення свяще­ником хреста у воду, після чого вона вважалась освяченою. За давньою тра­дицією, ця церемонія відбувалась під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні з льо­ду вирубували великий хрест, пробива­ли ополонку. У Чернівцях у р.Прут віруючи кожен рік занурюються у крижану воду. Крім ікон і церковних корогов учасники цих процесій несли запалені «трійці» — три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався пострілами з pyшниць. Одночасно у небі підкидали голубів, попередньо прикрашаючи стрічками з кольорового паперу. Поява цих птах на Ордані мала символізувати «дух божого», який, за євангельською легендою, нібито сходив в образі голу­ба з небес на міфічного Христа під час хрещення. Після Водохреща в українському селі розпочинався новий весільний се­зон, який тривав до Великого посту. Зимові  свята у народно-побутовому календарі завжди були та лишаються часом веселощів і до­звілля.