Ми різні з материнської колиски, та всі ми діти щирої землі.
В родині вільній всі ми - українці, ми України доньки і сини.
Благословенна у віках земля з хлібами щедрими під небом синім.
Велично й впевнено зійшла зоря нової України!
Вона в моїй душі, в серцях людей, у радощах та у скрутну годину.
Ім'я її прекрасне і святе. Повірмо в Україну!
Вона добро несе в новітній світ, довічну віру й пісню солов'їну.
Тож пам'ятаймо пращурів завіт - любити Україну!
Правічна і нескорена земля хлібами сходить у прийдешню днину.
Допоки світить праведна зоря - шануймо Україну!
Автор невідомий
Немає коментарів:
Дописати коментар