18 травня 1944 року, відбулася трагічна подія в історії кримсько-татарського народу - депортації кримських татар радянською владою. В цей день кримсько-татарський народ піддавався насильницькому виселенню зі своєї рідної землі - з Криму. Все працездатне населення від 18 до 55 років перебували на фронтах Другої світової війни проти німецьких загарбників. Виселенню піддалися старі, жінки і діти, яких звинуватили в пособництві окупантам. Солдати і офіцери о третій годині ночі вривалися в будинки, депортованим відводили від декількох хвилин до півгодини на збори. Брали з собою лише одяг, загрузивши на машини і відправляли на найближчу станцію, вантажили в товарні телячі вагони, розміщували по 40 осіб, а то і більше в кожен вагон, де неможливо було дихати через сморід - без туалету. Звідти ешелони з ними відправляли в місця заслання. Кров стине в жилах від спогадів очевидців. Було виселено 183 155 чоловік (не рахуючи солдатів армії, які були відправлені на спецпоселення після демобілізації 1945 року). 18-го травня, починаючи з 1994-го року в Україні, згідно Указу Президента відзначається День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, яка сталася 18-20 травня 1944-го року. Жахливий злочин, якому немає прощення, немає забуття! З давніх часів люди очищувались вогнем. Запалювали свічку і мовчки клялися, що пам’ятають, що не забудуть. І тягар із душі спадав. Сьогодні ми запалюємо свічку і вшановуємо пам'ять хвилиною мовчання невинних людей - жертв депортації кримськотатарського народу. Ми повинні знати і пам'ятати про минуле своєї Батьківщини, щоб подібні події ніколи не повторювалися!
Джерело: http://euroworld.at.ua/news/18_travnja/2015-05-23-540
Немає коментарів:
Дописати коментар