Ця війна була одна на всіх. І у кожного - своя. Всі розуміли, що воюють на смерть за Батьківщину, за право на життя своїх дітей, онуків і правнуків. І кожний бачив війну по своєму. З окопу. На марші. У шпитальній палаті. З борту літака. У перескоп підводного човна. Крізь проріз прицілу. Булоїх - мільйони... Травень 45-го був щедрим на тепло. Буйно квітував бузок і величезні пахучі оберемки його кидали солдатам, які поверталися в рідні краї з важких воєнних доріг. Як на них чекали! Чекали чоловіка, батька, коханого... Спливло 68 років від того вистражданого радісного Дня Перемоги. А був 45-й, здається, недавно.
Минули роки і десятиліття... Але й зараз і ветерани, й молодь з глибоким хвилюванням звертаються до пісень, які допомагали винищувати ворога, пісням, які викарбували в пам'яті велич вогняних літ Великої Вітчизняної війни. Пригадати ті пісні користувачі нашої бібліотеки могли перебуваючи у нас під їх звуки та переглянувши книжки на озвученій книжковій виставці "І порохом пахнуть воєнні пісні"
Хоча Велика Вітчизняна далеко позаду, але пам'ять про ті роки назавжди залишилася протягом нашого життя і життя наших дітей, про що свідчать малюнки на конкурсі - виставці дитячих малюнків "Намалюйте Травень, намалюйте Перемогу"
Немає коментарів:
Дописати коментар