Перша відома праця Юрія Дрогобича

Серед значної плеяди українських вчених XV століття помітно виділяється персона одного з них, можливо, не найвидатнішого, але, безумовно, найвідомішого. Ця людина прославилася не тільки як талановитий вчений, поет і викладач. Він увійшов в історію як автор першої української друкованої книги, вчитель Миколи Коперника і ректор знаменитого Болонського університету. Ніколи до нього вихідці з України не досягали таких висот на науковому і освітньому терені Західної Європи.

Учений епохи Відродження, освітній діяч, поет, філософ, астроном Юрій Михайлович Донат-Котермак народився 1450 року в Дрогобичі. Вступив до Яґеллонського університету в Кракові. Вивчав медицину й вільні мистецтва в Болонському університеті, де став доктором філософії і медицини. Ректор Болонського університету медицини й вільних мистецтв, професор і віцеканцлер Істрополітанської академії у Братиславі, професор Яґеллонського університету в Кракові. Серед його студентів бувмайбутній видатний астроном Миколай Коперник. В 1488 році він працював професором Ягелонського університету, згодом деканом медичного факультету. В останні роки він часто навідувався на Галичину, до рідної землі. Помер і похований в Кракові 1494 року.

Єдина його друкована праця вийшла у світ 7 лютого 1483 року з римської друкарні Еухаріуса Зільбера. Це невелика книжка латинською мовою, за обсягом – 10 сторінок формату 18,5 × 13 см. – «Iudicium prenosticon Anni MCCCCLXXX III currentis Magistri Georgii Drohobicz de Russia almi studii Bononiensis artium et medecine doctoris». На думку фахівців, наклад книги міг становити сотню примірників. Але ця надзвичайно рідкісна інкунабула збереглася до наших днів лише у двох примірниках: один у бібліотеці Ягеллонського університету у Кракові, другий належить Штутґартській крайовій бібліотеці, але постійно зберігається у бібліотеці богословського факультету Тюбінґенського університету. Відповідно до наповнення і оформленням книга стоїть на одному рівні з аналогічними західноєвропейськими друкованими виданнями того часу.

«Прогностичнаоцінка поточного 1483 року»-це астрологічний календар. На основі аналізу взаємного розташування небесних світил і оцінки різних небесних явищ автор робить передбачення про земніподії. Юрій Дрогобич турбується за долю людського роду, оспівує розум, який людину «звеличує над світом», дає їй «могутню владу».

На початку «Прогностика» вміщено віршовану присвяту тодішньому римському папі Сикстові IV. Юрій Дрогобич у поетичній формі оспівує розум, який людину «звеличує над світом», дає їй «могутню владу» та турбується долею людського роду. Трактат складається з 10 частин. Зокрема у сьомій «Про положення з чумою і хворобами», докладно прогнозовано, що під час затемнення Місяця можливі спалахи епідемічних захворювань – чуми, холери та лихоманки в деяких містах Італії. Заслуговують на увагу наведені у виданні відомості з географії. Зокрема, Юрій Дрогобич описує розташування Сонця, Місяця і зірок «у Константинополі, Кафі, Вільнюсі та Москві, містах славного князівства Литовського і по всій Малій Азії», а також «у Кракові, Познані – містах славного королівства Польщі, Львові і Дрогобичі – містах Русі, Буді і Кошицях – Угорщини, Вроцлаві і Нисі – Сілезії, Неаполі і Таренті – Апулії і по всій Сицилії та Калабрії». Аналогічний опис подано і для численних міст Італії, найбільших міст Німеччини, а також Парижа.

В «Прогностику» вперше в історії друкованої літератури названо Москву, та рідні міста Юрія Дрогобича – Львів і Дрогобич, які він зараховує не до Польщі, а до Русі, під якою він розуміє «Руське королівство» – володіння колишнього галицько-волинського короля Данила I.

Крім того, книга міститься ряд астрологічних прогнозів, що відповідало стилю того часу. З точністю до години і хвилини визначено час двох місячних затемнень і фаз Місяця впродовж усього року, подано певні вказівки про видимий рух планет. Подано політичну оцінку стану окремих країв, яким «загрожує війна», серед них «місцевості біля берегів моря і навпроти Малої Азії, такі як Русь, Поділля, Волощина і місцевості татар».

У трактаті видатний вчений зазначив, що населенню християнських країн загрожує велика небезпека через свавілля князів і багатіїв, а з боку інквізиції розпочнеться гоніння на євреїв та єретиків. І це пророцтво збулося. Сикст ІV створив раду інквізиції, на багаттях якої знайшли мученицьку смерть тисячі людей.

Дається також прогноз погоди для «сьомого клімату», тобто, смуги, де розташовані Базель, Нюрнберг, Майнц, Кельн, Париж. Вказано, що погода в інших районах відрізняється від описаної залежно від того, наскільки далеко на південь вони розташовані. Справедливою є думка автора, що погоду можна передбачити на основі спостереження небесних явищ. З метеорологічною частиною «Прогностика» пов’язаний розділ про врожайність, яка співставиться в залежності від появи метеоритів, та землетрусів.

Аналізуючи книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 року» показовим є те, що Юрій Дрогобич послуговувався творами Аристотеля, Клавдія Птолемея, арабського астронома Аль-Бумазара. Крім того, є посилання на авторитетних західноєвропейських учених Леопольда та Ґвідона.

За вказівкою Папи Римського з астрологічного прогнозу на 1483 рік було вилучено низку «незручних» для церкви передбачень. Юрій Дрогобич зрозумів, що зробив велику помилку, не зашифрувавши свої пророцтва. Перебуваючи у пригніченому стані він вирішив більше не займатися астрологією.

З ініціативи Львівського обласного відділення Товариства охорони пам’яток історії та культури та з нагоди 500-ліття виданої книги у 1983 році в Україні було започатковано відзнаку та виготовлено пам’ятну медаль – «500 років з дня виходу в світ першої книги українського автора».

Джерела:

https://www.032.ua/news/2399243/urij-drogobic-12-faktiv-pro-vcenogo-astronoma-rodom-z-lvivsini;

https://medlib.lviv.pro/prognostichniy-otsintsi-potochnogo-1483-p-yuriya-drogobicha-535-rokiv.