Пропонуємо дорослим дітям та їх батькам ознайомитися з новинками, які були подаровані нашими користувачами, стоять на полицях та чекають на них в нашій бібліотеці.
Ця книга просякнута автобіографією свого письменника. Як і головний герой, Герман Гессе часто думав про самогубство, про сенс життя, значення буття, важливість мистецтва, музику, поезію та місце людини у світі. Дуже часто, аж занадто часто, ми помилково вважаємо, що наше життя, думки, розум і свідомість єдині, що вони належать нам самим і тільки нам. Але, насправді, вони абсолютно нам не належать. Вони належать тому, що ховається глибоко в нас самих - дикому й тваринному. Нас із дитинства привчають приборкувати й боротись із цим звірем, але чи дійсно ми його перемагаємо раз і назавжди? Головний герой роману показує на своєму прикладі, що звір ніколи не вмирає, а живе, чекає, чатує й терпить всередині нас. Час від часу, він дає про себе знати, але ми продовжуємо себе обманювати, ніби ми все контролюємо. Треба не контролювати, боротись чи перемагати цього звіра, а домовлятись, дружити та шукати балансу співіснування з ним - ось про що ця книга. Усі персонажі цієї книги є внутрішніми елементами розуму героя книги. Можна сказати, що Герман Гессе є "психонавтом", який досліджує свої власні глибини свого ж власного розуму. Ця книга є корисною та важливою для кожного, хто хоче сам у собі поритись та розібратись. Все, що нас хвилює, цікавить, лякає та бентежить - все всередині нас самих. А "Степовий вовк" служить хорошим прикладом, як саме це варто робити.
Сюжет переносить читача у повоєнний Київ, що тільки починає відновлюватися після кривавої Другої світової війни. Клавка - секретарка Спілки письменників і "стара діва". З нею ніхто не зустрічається і єдина її розвага - це спілкування із майбутніми класиками української літератури: Малишком, Довженком, Рильський та іншими. Однак, одного дня в її житті усе змінюється: одразу два чоловіка звертають увагу на сором'язливу секретарку, а тим часом пристрасті й напруга у письменницькому середовищі лише зростають... Яка глибока, прониклива історія! Окрім цікавого сюжету, із живими характерами, авторці вдалося блискуче передати атмосферу тогочасного Києва, де відчай, біль й розпач чередувалися із щастям та вірою у краще майбутнє.
«Лара» – триквел до роману Марини Гримич «Клавка». Образ 26-річної головної героїні вже встиг полюбитися читачам. Завдяки їй вони занурюються в повсякдення Києва 1940-х років, зокрема тогочасної української письменницької спільноти, і водночас зацікавлено стежать за інтригою її приватного життя. У сиквелі – романі «Юра» – Клавка постає вже як мама студента фізичного факультету; обоє потрапляють у круговерть непростих подій 1968 року, які відбуваються в літературному й університетському середовищах Києва, а любовна лінія, що почалася в першому романі, отримує розвиток. А Лара – це вже Клавчина внучка. Образ цієї обдарованої, але дуже своєрідної дівчинки розкривається, знову ж таки, через спостереження, переживання, роздуми Клавки, якій доводиться вести сімейний корабель крізь часи Чорнобильської катастрофи. Лара – донька Юри і кримської татарки, і їй у романі випаде зробити свій перший серйозний вибір. Муситиме вона й зорієнтуватися в пікантній ситуації «дежавю» навколо любовної інтриги, яка склалася ще в «Клавці» і продовжилася в «Юрі».
,,Падре Балтазар на прізвисько Тойво" - це не лише ,,смачний", дотепний, авантюрний роман, а й прекрасний екскурс у минуле перших українців за океаном. Він сподобається як любителям легкого, гумористичного, і не без моралі чтива, так і тим, чиїх предків-родичів доля закинула ген туди в пошуках кращого життя... Дія роману охоплює 1890-ті - 1920-ті роки і відбувається у так званій Новій Австрії - одній з колоній українських переселенців в Бразилії. У ній знаходить прихисток Никитка - виходець із Східної Галичини, який спочатку сподівався збагатитися у Канаді, шукаючи там золото, а потім прибув до Бразилії. Поцупивши коня, рятується, випадково натрапивши на фармерів, які повірили його нашвидкуруч придуманій ролі отця Балтазара. Головний герой настільки ,,входить в образ", що й сам мимоволі вірить собі, мовляв, його направили зі Старого Світу голосити слово Боже та служити пастирем Божим серед своїх на чужині. І цілить ,,в десятку", бо у цій колонії й справді не було отця. Так закручується авантюра падре Балтазара на прізвисько Тойво (таке друге ім'я отримав через постійне вживання у розмові виразу ,,той-во")). Прекрасно написаний роман у жанрі альтернативної історії. Ідеальне читання для реготання. Читайте і насолоджуйтеся!
Роман Марини Гримич «Юра» є сіквелом, тобто незалежним продовженням роману «Клавка» (2019), який став національним бестселером і найкращою книгою Форуму видавців 2019 року у жанрі прози. Цікавий симбіоз вийшов у Клавки з її чоловіком, одночасно такі різні, але й наче чимось схожі люди. Іноді важко зрозуміти, як же вони вживаються разом. Але, хоч Клавка і є в цій історії, роман більше розповідає вже про її сина. Юра живе в період відлиги, коли вже начебто можна думати не так, висловлювати свою інакшу думку, але це не точно. Юра починає свій життєвий шлях, він обирає собі друзів, формує якісь принципи та переконання. Звісно, історія Клавки, її кохання вносить певні корективи в життя її сина. Вона досі не може зрозуміти чи кохає вона чоловіка, чи не помилилась вона 20 років тому, коли вийшла заміж за Баратинського. І навіть має місце подружня зрада. І Юра про все дізнається...
Роза була звичайною дівчинкою з маленького італійського села Оберфальсу. Жила простим життя офіціантки у сімейному гастхаусі доки все розмірене і безтурботне не розтоптала війна чоботом нациського солдата. Одна ніч змінила все і змусила тікати не обертаючись. Роза почала нове життя у чужій країні, самотня, розгублена і скривджена. Бідність і ощадливість відкрила у дівчині неабиякий талант до шиття. Старі поношені плаття перетворювалися у її руках у щось зовсім нове, незвичне і дуже красиве. А далі Роза Кустачер підкорить Париж разом з New Look Діора, створить модний дім Дюмаре у Бразилії і розбудує імперію Мітчелл у Нью-Йорку. Заможне, яскраве, красиве, амбітне і наповнене життя. У ньому була ще не одна втече, було перше, велике і останнє кохання, були вчинки, за які соромно і рішення, які стали доленосними. А також була історія війни і навіть не одна. Це історія про жінку, яка завжди знала, що вдягнути і як виглядати у будь-якому товаристві і за будь-яких обставин. І не має значення чи це модний прийом у Парижі чи маленький похорон у Східній Німеччні, Роза завжди була вдягнена відповідно: щоб яскраво горіти чи непомітно співчувати. Історія життя, втечі, сорому, кохання і найбільшого болю. Мене не захопила Роза, як персонаж чи особистість. Бо часом в ній хотілось почабити щось крім егоїзму, самозакоханості, легковажності і безвідповідальності. Так вона була майстром своєї справи і мудрою підприємицею, але як людині їй бракувало людяності, пристрасті і щирості, насамперед з собою. Можливо тому я не стільки прожила історію, як спросто залишилась спостерігачем. Але загалом книжка красива! Цікава і драматична. Атмосфера моди, заможного життя, подорожей, аеропортів і переїздів дуже захоплює. Вона захоплює з перших сторінок і заохочує йти до кінця. Вона викликає різні емоції і провокує на різні думки, але я думаю не залишить зовсім байдужим.
Група товаришів їде на вакації на острів, де розташований маєток сімейної пари і живуть лише вони. Раптово приєднується колишня пасія одного з них та її подруга. Звісно, відбувається вбивство. Потім ще одне. Потім спроба самогубства. Розслідуванням займається детектив Крістер Війк, знайомий майже з усіма дійовими особами. Його вдається заплутати, адже одне вбивство під час свого «чергування» він таки проґавив... Про це йдеться в дебютній детективній повісті «Брешуть не тільки вбивці» шведської письменниці Марії Ланґ (1914–1991). Дебют викликав великий розголос у Швеції, почасти й скандальний. Загалом авторка опублікувала 48 книжок, частину яких перекладено не менш ніж дванадцятьма мовами. Її твори відзначаються жвавістю оповіді, вмінням викласти все те, що спостерегло гостре око, тонким гумором і неповторною атмосферою минулого.
Мія — модна письменниця, що працює над зйомками фільму за своїм романом. Яким же було її здивування, коли на головну роль у фільмі погодився він — столична зірка Роман Звягівський. Але між чоловіком та Мією спалахує неприязнь. Колеги вдаються до радикального кроку: зачиняють обох у готельному номері на ніч. Та очікуваного примирення не відбулося. Мію дратує кожен Романів крок. Що може знати про життя цей балуваний мазунчик? Хіба він пережив би те, що сталося колись з Мією? Кілька років тому вона втратила коханого, репутацію та... дитину. І тепер хоче повернути втрачене. Але Роман зовсім не той, ким видається на перший погляд.
Львів — це маленький Париж. Так кажуть, і частково із цим можна навіть погодитися. Ці міста пасують одне одному, як круасани до кави. Вони дихають особливою атмосферою пристрасті та романтики. До них хочеться повертатися знову й знову… Проте якщо у Львові панує гармонія й затишок, то щодо Парижа таке можна сказати лише про його історичну частину, яка разюче контрастує з периферіями… Героїні та герої історій збірки «Львів. Париж. Круасани» долають тисячі кілометрів у пошуках місць та міст щасливих людей. Тепле сонце Сицилії змушує забути про все погане в обіймах коханого чоловіка. Різдво у Відні має присмак цинамону та надії на щасливе життя з рідними людьми. А на бульварі Сен-Жермен молода жінка Елен впевнюється, що доля здатна підкидати не лише суворі випробування, а й часом — щедрі подарунки. І особливо співзвучна сьогодні історія авторства Марини Гримич, яка зазирає в часи Другої світової війни, коли маленька людина продирається крізь морок війни до свободи і щастя. А мешканка сучасного королівства в центрі Європи з головою занурюється у волонтерство, вірусом якого заражає навіть свого високородного прихильника, щойно над її Україною прогриміли перші вибухи ракет… Оповиті флером казки міста оповідають історії кохання, розлук, надії, прощань та зустрічей, щему ностальгій і любові до свого, українського. Історії людських доль, свідками яких стали затишні вулички та старовинні алеї. Герої цих оповідок знають: куди б не закинула їх доля, як би далеко не опинилися вони від дому — радіти життю можна бути будь-де. І будь-де бути щасливим, попри все.
До збірки увійшло листування Пилипа Орлика та Івана Мазепи з тогочасними політичними та державними діячами Європи, яке розкриває обставини та зміст перемовин гетьмана Мазепи щодо формування європейської коаліції, спрямованої проти Москви, та низка інших документів, які містять цінні відомості про політичну ситуацію в Гетьманщині, її повсякденне життя за часів Мазепи, долю мазепинців. Частина документів, які увійшли до книжки, публікуються вперше та не були відомі не лише широкому загалу, а й фахівцям-історикам. Інша частина джерельних пам’яток, що містяться у збірці, до цього були опубліковані з помилками, які виправлені у цій публікації.
Сьогодні книги із коучингу популярні серед молоді. Більшість мріє стати успішними, багатими, популярними, відомими та щасливими. «Вір у себе» – саме така книга. Її автор – ректор Київського національного університету культури і мистецтв Михайло Поплавський – коуч-особистість, ефективний менеджер, супермотиватор і генератор ідей. Завдяки лідерському характеру, креативно-творчій інтуїції, працездатності та комунікабельності став ректором найвідомішого закладу вищої освіти, який у народі називають «Університет Поплавського». У книзі автор мотивує читачів на гармонійний розвиток особистості та реалізацію у будь-якій сфері діяльності. Навчає розумінню та осмисленню ваших необмежених можливостей, як вийти із кризових ситуацій, стати бізнес-воїном та кардинально змінити життя.
Розпочалася світова інтелектуально-інформаційна революція. Сучасна молодь левову частину часу приділяє соціальним мережам. Ця книга створювалася для амбіційних, успішних та професійних людей, талановитих тіктокерів та лідерів медіабізнесу. ТіkТоk — це емоційний медіабізнес. Він вимагає інноваційної та організаційної структури. Бізнес потребує талановитих тіктокерів. Завдяки цьому виданню ви дізнаєтеся, як знайти себе як успішний український блогер, інфлюенсер і реалізувати свої здорові, творчі амбіції.
"Великий Гетсбі" - це класика світової літератури. Вона розповідає нам як про честь і гідність, так і про малодушність, зради та слабкість. Ця історія про велике кохання, заради якого справжній чоловік готовий на грандіозні вчинки, досягати вершин заради своєї коханої, щоб тільки бути поряд із нею, ця історія про Джентельмена із великої літери, поряд із яким усі відчувають себе важливими, унікальними та цінними. А що може бути важливіше?! От тільки чи Жінка, заради якої Гетсбі зробив стільки зусиль, щоб повернути її кохання, оцінить це? Чи зможе вона взагалі належним чином розгледіти усю духовну велич цієї людини? Інколи жінки не наважуються змінити щось у своєму житті і згоджуються лише на те, що у них є. Велика порада:прочитати цей твір і підлітками, і молоді, і дорослим. Він прекрасний.
Василь Шкляр ще раз підтвердив звання майстра пера. Особливо щодо історичних романів. Багато книжок присвячено великому отаману Війська Запорізького Іванові Сірку. "Характерник" - книга доволі неоднозначна. Тут сплетені історія, фентезі і кохання, але співіснують вони між собою дуже гармонійно. В процесі читання стає зрозуміло яку величезну роботу здійснив автор. Адже в творі присутні не просто історичні особи та події, що покладені на художні сюжетні лінії. Маємо більш детальне вивчення питання. Так, присутні багато зносок щодо справжніх архівних даних на основі яких автор будує хронологію подій, висвітлює їх правдивість, прізвища, взаємини між дійовими особами тощо. На мою думку, книга обов`язкова до прочитання. З неї дізнаємось про справдешню історію України, принаймні про один з її періодів, про козаків, їх устрій, а також про українські легенди та міфологію. Обидва ці аспекти йдуть поруч і є неповними одне без одного. Даний твір написаний таким чином, щоб читач розумів, що Україна і українці – це не похідне від чогось іншого, не ті, хто знаходиться при комусь. Це самостійні поняття і ми круті як ніхто. І в нашій історії були періоди, коли наші пращури ставили себе так, що з ними рахувалися всі навколо. І зараз у нас знов настає новий такий період.
Немає коментарів:
Дописати коментар