Багато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттів

ПОДЯКА

ВИСЛОВЛЮЄМО ЩИРУ ПОДЯКУ НАШИМ ЧИТАЧАМ ТА ВІДВІДУВУЧАМ ЗА УЧАСТЬ В АКЦІЯХ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ЗІ СХОДУ УКРАЇНИ, ПОРАНЕНИХ ТА БІЙЦІВ АТО

пʼятниця, 31 липня 2015 р.

Український історичний журнал

31 липня 1957 року в Києві вийшов перший номер «Українського історичного журналу» - науковий журнал, орган Інституту історії України та Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. Першим головним редактором «Українського історичного журналу» (1957 - 1967, 1968 - 1972) був український історик Федір Павлович Шевченко (1914-1996), член-кореспондент АН УРСР (1969), доктор історичних наук (з 1964), професор (1968) . Журнал велику увагу приділяє проблемам історії України, всесвітньої історії, питань змісту та методики викладання історії в навчальних закладах країни. Матеріали, що публікуються в журналі в останні роки, подаються в контексті нового осмислення історії українського народу. Наукові статті та документальні матеріали переважно висвітлюють ті сторінки історії, які довгий час з ідеологічних міркувань розглядалися поверхово, замовчувалися або свідомо перекручувалися. У журналі друкуються дискусійні матеріали, обговорення яких допоможе визначити точні концептуальні лінії у висвітленні цілих напрямків історії України. Журнал має постійні розділи: статті, повідомлення, замітки на допомогу вчителю історії, огляд джерел та літератури, хроніка, інформація і т.п. Автори публікацій - відомі фахівці з проблем історії України та всесвітньої історії. Серед них не тільки відомі дослідники з України, так і вчені з інших країн (США, Канади, Франції, Німеччини, Великобританії, Чехії, Словаччини, Болгарії, Польщі, Росії, Білорусі та ін.). Журнал розповсюджується в більш ніж 70 країнах світу.

четвер, 30 липня 2015 р.

Палац культури "Україна"

30 липня 1996 року в Києві відкрив свої двері оновлений Палац культури України. Автори проекту: архітектори Т.І.Гнезділова, А.А.Думчев, А.М.Евко, В.В.Зубченко, В.І.Прусскій, О.С.Суходубовскій, С.А.Уреті, Н.Ф Швец. Реконструкція виконана з високою якістю і в дуже стислі терміни. Побудовано новий прес-центр, оснащений найсучаснішим технічним обладнанням (конференц-система, обладнання синхронного перекладу, мультимедійні проектори, екрани, DVD-програвачі, відеомікшерний пульт), зал для переговорів, банкетний зал. Палац споруджений у 1965 —1970 роках на місці колишнього ринку на Великій Васильківській вулиці. Архітектори проекту: Є. О. Маринченко, П. Н. Жилицький (лауреати Державної Шевченківської премії 1971 року), І. Г. Вайнер, інженери: П. Булаєвський, В. Сидоренко. Автор інтер'єрів: архітектор І. Й. Каракіс. Головна проектна організація — державний проектний інститут «Київпромбуд». Запроектований у першу чергу як місце проведення з'їздів  і в другу чергу як концертна зала. Урочисто відкритий 17 квітня 1970 року. У 1998 палац отримав статус «Національного». 1996 року занесений до списку пам'яток архітектури України.
Джерело: Киевский календарь

середа, 22 липня 2015 р.

Від карбованця до гривні

Ти даруєш добробут, надію,
Ти - подяка старим і турбота малим.
Українська натруджена гривня
Хай проллється на Вкраїну
Життєдайним цілющим дощем золотим.

Не дивлячись на те, що знову в обіг гривня увійшла порівняно нещодавно, вона є справжнім символом української державності. 
Так, історичний шлях гривні не можна назвати легким. Але вона була символом достатку і національної приналежності. 
Наявність власної грошової одиниці завжди вважалася символом державності, атрибутом визнання країни серед інших держва. Цей факт цілком підтверджує історія українських грошей, яка є документальним доказом багатовікового прагнення нашого народу до національного й економічного суверенітету.
Змінюючи свій облік, гривня з кожним роком удосконалюється. Хочеться вірити, що отримавши нове обличчя, вона закріпиться у своєму положенні і стане стабільною українською валютою, яка виведе нас на більш високо розвинуту ступінь розвитку.
До вашої уваги виставка "Від карбованця до гривні", з якою ви можете ознайомитись в нашій бібліотеці. На ній можна побачити як видозмінювалась наша грошова одиниця протягом років незалежності.  

понеділок, 6 липня 2015 р.

Перейменування бібліотеки

Повідомляємо наших користувачів, що 7 липня 2015 року відбудеться громадське обговорення щодо перейменування бібліотеки імені В.Чапаєва на бібліотеку імені І.Світличного в Солом’янському районі міста Києва.
Джерело: http://www.solor.gov.ua/info/4/9048#