Багато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттів

ПОДЯКА

ВИСЛОВЛЮЄМО ЩИРУ ПОДЯКУ НАШИМ ЧИТАЧАМ ТА ВІДВІДУВУЧАМ ЗА УЧАСТЬ В АКЦІЯХ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ЗІ СХОДУ УКРАЇНИ, ПОРАНЕНИХ БІЙЦІВ ТА ЗСУ
Показ дописів із міткою екологічне виховання. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою екологічне виховання. Показати всі дописи

четвер, 12 березня 2026 р.

Зелена бібліотека

Ви колись задумувалися про те, що книги та рослини — ідеальна пара? Обидві дарують спокій, натхнення та допомагають дихати на повні груди. Саме тому до Дня посадки квітів ми перетворили абонемент на справжню садову майстерню! В рамках еко-акції «Зелена бібліотека» кожен наш відвідувач зміг спробувати себе в ролі садівника.
Ми підготували все необхідне:
  • Стильні горщики;
  • Поживний ґрунт;
  • Молоді відростки кімнатних рослин, що чекали на свій новий дім.
Процес був максимально терапевтичним: гості вибирали собі «зеленого друга», обережно висаджували його та дізнавалися секрети догляду.
Головною особливістю акції стала свобода вибору:

  • Домашній улюбленець: багато хто забрав новоспечену рослинку додому, щоб прикрасити своє підвіконня та згадувати про візит до бібліотеки.
  • Слід в історії: дехто вирішив залишити квітку в стінах бібліотеки. Тепер ці рослини прикрашатимуть наші полиці, створюючи затишок для майбутніх читачів.
Дякуємо кожному, хто долучився до нашої ініціативи. Разом ми зробили цей світ трішки зеленішим, а нашу бібліотеку — ще привітнішою.

понеділок, 9 лютого 2026 р.

Сита пташка морозів не боїться

Зима — це час, коли наші пернаті сусіди найбільше потребують підтримки. Саме тому в стінах нашої бібліотеки пройшов еко-захід, присвячений Дню годування птахів. Бібліотекарі підготували цікаві факти про птахів нашого краю. Ми розібралися, чому не можна годувати пташок хлібом і які ласощі насправді корисні для синичок та снігурів. Замість пластикових пляшок ми вчилися робити екологічні годівнички. Учасники створювали «пташине печиво»: суміш насіння соняшника, проса та вівса, скріплену натуральною основою. Такі підкормки не залишають сміття в парках!

Під час заходу ми склали «золоте меню» для підгодівлі:
  1. Насіння соняшника (не смажене!) — універсальний корм.
  2. Несолоне сало — справжній делікатес для синиць.
  3. Овес, пшениця та просо — для горобців.
Турбота про природу починається з маленького зернятка. Сьогодні наші читачі зробили та почепили на гілочки дерев пташине печиво та шмотачки несолоного сала, які зігріють птахів цієї зими. Дякуємо всім, хто долучився! Разом ми робимо світ трішки добрішим.


четвер, 5 червня 2025 р.

Чому ми любимо (і не любимо) ПЛАСТИК

5 червня, у Всесвітній день довкілля, у нашій бібліотеці відбулася справжня подія, що поєднала творчість та екологічну свідомість! Ми провели захопливий майстер-клас з виготовлення мультяшного героя з пластикової ємності від йогурта. Діти проявили неймовірну майстерність, перетворивши стаканчик у міньйона-героя мультика. Цей майстер-клас став чудовим нагадуванням про те, наскільки важливо дбати про нашу планету. Ми показали, що переробка та вторинне використання — це не просто слова, а реальні дії, які допомагають зменшити кількість відходів та зберегти природу. Дякуємо всім, хто долучився до нашої екологічної ініціативи! Ваші посмішки, креативність та бажання робити світ кращим — це найкраща нагорода.
Давайте й надалі разом берегти довкілля, адже наша планета — це наш спільний дім!

вівторок, 22 квітня 2025 р.

Сміття-не сміття

Щороку в третю суботу квітня відзначається Український день довкілля. Це чудова нагода вкотре наголосити на важливості відповідального ставлення до навколишнього середовища. До нас завітали учні 1-Б класу гімназії №178, щоб більше дізнатися про сортування сміття. Після перегляду мультика "Сортуй сміття-допоможи планеті" дітлахи приступили до практичного сортування умовного сміття. А потім на майстер-класі перетворили використану пластикову пляшечку в корисну вазочку, дізнавшись, що сміття можна використати вдруге. Головна мета зустрічі – підвищення рівня свідомості українців в питаннях, що стосуються збереження безпеки навколишнього середовища.
Чистота нашої землі – у наших руках!
Дякуємо нашим маленьким друзям за книжечки, які вони подарували нашій бібліотеці.

вівторок, 25 квітня 2023 р.

Мамо, а що це було?

26 квітня виповнюється 37 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. Тоді, у квітні 1986 року радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення, біля півмільйона з них померли від наслідків радіації. До кінця літа 1986 року більше 90 тисяч осіб було евакуйовано із зони зараження, 81 населений пункт України став безлюдним.

Радянська влада робила все, щоб приховати від світу наслідки катастрофи. Два дні світ нічого не знав про вибух. 27 квітня різке зростання радіаційного фону зафіксували в Данії та Швеції, після чого шведська влада звернулася до Москви із вимогою надати пояснення. Натомість у радіоактивному Києві, щоб показати світові, що, мовляв, нічого не сталося, 1 травня на святкову демонстрацію вивели тисячі людей, в тому числі і дітей.

Чорнобильська катастрофа стала попередженням усьому людству, наскільки крихким може бути наше майбутнє з неконтрольованою радіацією.

До Вашої уваги буктрейлер книжки  Олександра Єсаулова "Мама, а що це було?". 

пʼятниця, 21 квітня 2023 р.

Життя Землі в твоїх руках

 День довкілля в Україні відзначається з 1999 року, щорічно в третю суботу квітня, згідно з Указом Президента від 6 серпня 1998 року № 855/98 «Про День довкілля».

Серед глобальних проблем людства за своєю значимістю у розвитку цивілізації займають екологічні питання.

Ми, жителі планети Земля, повинні оцінити стан природного середовища, у якому живемо, повинні уважніше замислитися над діями, вчинками та майбутніми кроками, які кожен з нас повинен зробити у своєму житті для збереження, відновлення довкілля.

Пропонуємо вам 10 простих порад, як допомагати нашій планеті щодня. Ці поради не тільки допоможуть екології, а й вашому гаманцю та здоров’ю.

1. Закривати кран під час чищення зубів
Поки ти вичищаєш зуби при відкритому крані, у каналізацію стікає близько 19 літрів води у день.

2. Вимикати зарядні пристрої вночі
Зазвичай електронні пристрої заряджаються повністю за одну-дві години. Коли ми кладемо їх заряджати на ніч, то вони споживають значно більше енергії, ніж потребують. Це погано для вашого пристрою, рахунку за електроенергію та екології.

3. Викидати сміття в смітник
Зазвичай сміттєві баки у містах є на кожному кроці. Звісно, багато людей зараз свідомі того, щоб не смітити на вулиці, але важливо не боятися/лінуватися зробити зауваження іншим людям, які викидають сміття на вулиці.

4. Сортувати сміття
Якщо поруч із житлом немає розподілених сміттєвих баків під різне сміття, то можна відокремлювати папір і здавати на макулатуру.

Цікаво знати:

Папір розкладається за 2-10 років.

Консервні бляшанки – 80 років.

Поліетиленові пакети – понад 200 років.

Пластмаса – 500 років.

Скло – 1 000 років.

5. Друкувати з обох боків листка
Для виготовлення паперу щороку вирубується 125 мільйонів дерев. А скільки нікому не потрібних рекламних газет і листівок лежать у поштових скриньках і просто на вулицях наших міст…

6. Використовувати екоторбинку або один пакет
В супермаркетах нам упаковують все в окремі пакети, які розкладатимуться безліч років. Можна не пакувати все в окремі пакети. Або придбайте (пошийте) один екопакет із тканини, який багаторазовий у використанні. Так ви ще й значно зекономите на пакетах.

7. Води в електрочайнику має бути не більше, ніж необхідно
На нагрівання зайвої води витрачається зайва електроенергія.

8. Не купувати великої живої ялинки на Новий Рік та Різдво, обмежитись маленькою ялинкою зробленою із зв’язаних гілок соснових і (або) дідух, так можна підтримувати українську традицію

Немає покупця, нема продавця, є соснові ліси.

9. Не викидати батарейки, а віддавати у спеціальні місця збору
Потрапивши в землю, батарейка здатна забруднити 400 літрів води або 20 квадратних метрів ґрунту. Викинувши всього дві старенькі батарейки з ліхтарика, ви зіпсуєте дві ванни, 8 відер і півтора чайника чистої води.

10. Використовувати керамічний або паперовий посуд
Дуже приємно сидіти в парку чи лісі на пікніку, але краще сидіти там без сміття від пластикового посуду.

понеділок, 17 квітня 2023 р.

Від чого планета сумує, від чого планета радіє

День довкілля — національне екологічне свято, яке відзначається щорічно в третю суботу квітня. Щорічно екологи закликають українців та всіх, хто піклується про природу, взяти участь у квітневому суботнику, висадці дерев, наведенні порядку на вулицях, у парках і скверах, озелененні територій, збиранні сміття, а також проведенні різних конференцій та лекцій, які підвищують усвідомленість населення в екологічних і природоохоронних питаннях. Щоб розширити уявлення дітей про вплив людських вчинків на природне довкілля, виховувати екологічну свідомість, в нашій бібліотеці відвідувачі грали у екологічну гру "Від чого планета сумує, від чого планета радіє"

четвер, 6 квітня 2023 р.

Оксана Демченко "Країна Замазурія"

Це чудова казка із серії "Моя казкотерапія". Повчальна історія про Чорнявчика - чорного-пречорного кошенятка, яке ой як не любило вмиватися, чистити зубки і чимдуж втікало від гребінця. Наш герой якось гуляючи лісом потрапляє у країну Замазурію, місце де жили страшні і величезні мікроби-чудовиська. Що з ним трапилось там, і як знайде він дорогу додому? Чи допоможуть йому тепла вода і мило. Чи стане він охайним, і дбатиме про гігієну тіла; чи дбатиме також і про чистоту в власній кімнаті? Чи навчиться порядку? Дуже добра історія з виховним ефектом.

субота, 5 червня 2021 р.

Сортуй сміття-врятуй життя

Проблема утилізації відходів – одна з найважливіших і найактуальніших серед проблем забруднення навколишнього середовища. Настав час керуватись у всіх своїх вчинках правилами екологічного гуманізму. Щоб майбутнє було світлим та чистим, з дитинства треба починати турбуватися про наш «спільний дім».Сортуючи сміття, ти рятуєш ліси і річки від забруднення відходами, а повітря — від диму палаючого сміття. Ти бережеш природу свого краю, адже всі сортовані відходи стають потрібною вторинною сировиною, якій не місце на звалищах. Всі сортовані відходи завдяки переробці можуть стати новими речами, щоб не потрапити в річки та океани. А щоб навчатися сортуванню відходів було просто і цікаво, пропонуємо тобі гру у сортування

пʼятниця, 16 квітня 2021 р.

Сторінками Червоної книги України

 Червона книга України-основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

Пропонуємо вам пройти нашу віртуальну вкторину "Сторінками Червоної книги України"


середа, 14 квітня 2021 р.

Парад природних дивовиж

В Україні є свої унікальні місця, які вражають масштабами і красою. Вони оповиті легендами і таємницями, які історики досі намагаються розгадати. Тут можна відновити сили, зробити гарні фото напам'ять та знову закохатися. Природа не шкодує фарб, коли справа доходить до створення мальовничих куточків нашої країни. Парки, озера, гори і пляжі, «розмальовані» в самі неймовірні кольори. До Всеукраїнського Дня довкілля наша бібліотека запрошує вас у віртуальну мандрівку "Парад природних дивовиж"



пʼятниця, 19 березня 2021 р.

Не руйнуй гармонії земної

Забруднення навколишнього середовища створює велику небезпеку для тварин. Завдавання шкоди навколишньому середовищу карається законом. Але ефективнішою була б зміна ставлення людей до природи. Потрібно, щоб кожна людина розуміла свою відповідальність і знала, якої непоправної шкоди природі може завдати забруднення навколишнього середовища. До Всесвітнього Дня Землі наша бібліотека підготувала виставку-застереження "Не руйнуй гармонії земної"

неділя, 26 квітня 2020 р.

Найпоширеніші міфи про Чорнобиль

Кожного разу, коли розмова заходить про Чорнобильську катастрофу, хтось згадує мутантів, хтось говорить про те, що масштаби трагедії зумисне приховали, деякі стверджують, що ще тисячу років навколо ЧАЕС не можна буде жити. Проте ж справи трохи інакші. Пропонуємо вам ознайомитись з найпоширенішими міфами про Чорнобиль:

Міф 1: Тварини-мутанти
Раніше історії про п'ятилапих і двоголових вовків з Чорнобильського лісу були дуже популярними, особливо в перші роки після аварії. Мутації дійсно були, але незначні, і жодна з них не виявилася стійкою. Вплинула радіація на падіння народжуваності і підвищення смертності. Тим не менш, на даний момент в лісах навколо ЧАЕС дуже багата фауна, яку досліджують не тільки українські вчені, а й їхні колеги з Франції, США та інших країн. Численні фотопастки встановили там популяції коней Пржевальського, єнотовидних собак, вовків, борсуків, кабанів, козуль, оленів, лосів, навіть зубрів та ведмедів. Відсутність у цьому районі людей та заборона на полювання позитивно впливає на життя тварин. Справді видимого удару радіація завдала в лісі, особливо соснам, які виросли на місці Рудого лісу – того самого, на який припало найбільше викидів радіоактивного пилу під час вибуху реактора. Ліс зносили бульдозерами, дерева були поховані. Зараз він відновлюється природним шляхом, але порушення в пагонах видно навіть неозброєним оком: із бруньки замість двох голок може рости вісім, порушена їхня довжина і навіть кількість гілок у вузлі.

Міф 2: Жахливі генетичні наслідки Чорнобильської трагедії для людини
За 6 років досліджень світова наука не знайшла генетичних дефектів у дітей внаслідок радіаційного опромінення їхніх батьків. Висновок, в першу чергу, підтверджується після спостереження за потерпілими та їх поколіннями в Хіросімі і Нагасакі. Щодо середньостатистичних даних перевищення генетичних відхилень не було. Через 20 років після Чорнобильської катастрофи, в 2007 році Міжнародна комісія з радіологічного захисту знизила значення гіпотетичних ризиків майже в 10 разів. "Результати робіт з дослідження генетичних ефектів опромінення, спричиненого викидами Чорнобильської АЕС в Україні чи Білорусі, які мали найвищий рівень забруднення, а також в ряді європейських країн, не дають ніякого однозначного доказу збільшення частот одного або декількох з наступних явищ: синдром Дауна, вроджені аномалії, викидні, перинатальна смертність і т. д.", - йдеться в доповіді Наукового комітету з дії атомної радіації ООН за 2001 рік.

Міф 3: Влада навмисно приховувала серйозність ситуації
Основна проблема полягала у відсутності надійної і незалежної системи контролю радіаційної обстановки, яка охоплювала б великі території за межами АЕС. Отримати в реальному часі інформацію про радіаційний фон на великих територіях, де відбулися радіоактивні випадання, було неможливо. Влада, безумовно, повну інформацію приховувала. Але повністю оцінити масштабів катастрофи просто не могла. Ця проблема дала поштовх у розвитку спеціалізованих систем, і на даний момент зони спостереження існують навколо АЕС, в них створені автоматизовані системи контролю радіаційної обстановки. Вони дозволяють оцінити ситуацію навколо ядерно-радіаційно небезпечних підприємств не тільки владі, але і будь-кому. На Заході люди мають мало уявлень про справжні події після аварії на ЧАЕС. Понад три десятиліття тому вибухнув реактор на Чорнобильській атомній електростанції в тодішній УРСР. У наступні два тижні тривала масштабна пожежа, яка викидала колони радіоактивних газів і частинок по всьому європейському континенту і за його межами. Аварія є тривалою темою захоплення - HBO нещодавно адаптувала подію до топ-серіалу, а саме місце є популярним туристичним напрямком - що призводить до припущень і хибних уявлень.

Міф 4. Аварія призвела лише до декількох загиблих і постраждалих
За останні три десятиліття офіційні повідомлення про постраждалих та жертв від аварії на ЧАЕС були, на диво, скромними. Одразу після аварії загинуло двоє осіб. 29 померли в лікарнях, і набагато пізніше 15 дітей померли від раку щитовидної залози, спричиненого Чорнобилем. Ці цифри були повторені в останніх статтях у Newsweek та LiveScience. Оцінки майбутніх наслідків для Чорнобиля для здоров'я також доволі скромні: 2006 року дослідники Міжнародного агентства з досліджень раку США оцінили, що на рак, спричинений Чорнобилем, до 2065 року захворіє 41 000, порівняно з кількома сотнями мільйонів інших видів раку від інших причин. Forbes навіть стверджував, що "тільки страх радіації вбив когось за межами найближчого району", підвищуючи рівень алкоголізму та депресії. Фактичні цифри можуть бути набагато вищими. На жаль, Білорусь (де приземлилися 70% чорнобильських опадів), Росія та Україна не мають публічної інформації про смерті, пов'язані з чорнобильською аварією, для оновлення підрахунків. Але інші дані дають нам приблизне уявлення про кількість людей, які постраждали від катастрофи з плином часу. У січні 2016 року, наприклад, український уряд заявив, що в Україні офіційно стали жертвами чорнобильської катастрофи 1 961 904 особи. Україна також виплачує компенсації 35 тисячам осіб, чиї чоловіки або дружини померли від пов'язаних зі здоров'ям проблем, які сталися після Чорнобиля. Ці цифри не враховують Росію чи Білорусь, де оцінки раку і смертності становлять сотні тисяч.

Міф 5. Чорнобильська аварія мала лише регіональні наслідки
Звіт Newsweek свідчить лише про те, що "з хмари радіоактивного матеріалу лив дощ у сусідніх містах і селах". Доповідь Організації Об'єднаних Націй про відновлення Чорнобилю, що розташований на північному кордоні України, просто говорить про те, що "катастрофа торкнулася Білорусі, України та Росії". У нещодавньому серіалі HBO фізик розповідає радянському лідеру Михайлу Горбачову, що радіація пошириться до східної Німеччини. Насправді ж наслідки аварії сягнули набагато далі. Карта випадіння опадів показує, що радіоактивність Чорнобиля широко поширилася по всій Європі, як правило, в районах з висотами і значними опадами. Дійсно, шведські вчені були першими, хто повідомив про чорнобильську аварію, тому що ядерні працівники Швеції запустили пристрої для виявлення радіації, коли вони йшли на завод у понеділок вранці після аварії. У 1986 році 7000 фермерів у північній Англії та південній Шотландії повинні були вилучити своїх овець з продажу після того, як вони потрапили під чорнобильські опади. Через два десятиліття понад 350 фермерів у Великій Британії все ще стикалися з обмеженнями на пересування своїх тварин і продажем свого м'яса.

Міф № 6. Чорнобиль був найбільшою ядерною катастрофою у світі
Чорнобиль часто описується як найбільш руйнівна ядерна катастрофа в історії людства. Business Insider, порівнюючи її з іншими нещасними випадками на Фукусімі та Трі-Майл-Айленд, визнала Чорнобиль найнебезпечнішим. Міжнародне агентство з атомної енергії визнало Чорнобиль аварією 7-го рівня, що є найвищим рейтингом. Тоді, як Чорнобиль викинув найбільше радіоактивних речовин за один раз під час аварії, інші ядерні події викинули в атмосферу набагато більше радіоактивних ізотопів. Чорнобильська аварія викинула від 50 млн. до 200 млн. кюрі радіоактивності. Перші радянські та американські плутонієві заводи викидали приблизно 200 мільйонів кюрі радіоактивних відходів у навколишнє середовище щоденно. До укладення Договору про заборону випробувань 1963 року ядерні держави, зокрема Сполучені Штати, підірвали в атмосфері 520 ядерних видів зброї, створюючи викиди радіоактивних ізотопів тривалої дії в мільярди кюрі. Дослідження лише одного радіоактивного ізотопу краще це пояснює. Чорнобиль викинув в атмосферу приблизно 45 мільйонів кюрі радіоактивного йоду (серед інших елементів), який поглинається людською щитовидною залозою, і може спричинити захворювання щитовидної залози і рак щитовидної залози . Американські та радянські випробування ядерної бомби викинули приблизно 20 мільярдів кюрі радіоактивного йоду між 1945 та 1962 роками.

Міф 7. Чорнобиль демонструє, що Радянський Союз був невмілим
Чорнобиль став символом постійних розповідей про те, що радянські вчені та урядовці були абсолютно некомпетентні. "Колесо огляду, що залишилося в парку розваг міста, яке розвалюється, все ще свідчить про нерозсудливість корумпованої, параноїдальної та невмілої радянської системи", - каже USA Today. Книга Григорія Медведєва "Правда про Чорнобиль" обіцяє викласти "абсурд і некомпетентність в достатку". Насправді, радянська реакція на катастрофу вражала. СРСР найчастіше критикують за те, що вони чекали три дні, щоб поінформувати громадськість про аварію; приховування цього означало, що люди в сусідніх країнах, такі як Польща, отримували захисний профілактичний йод пізніше, ніж це доцільно. Радянські лідери, однак, діяли, щоб захистити своїх громадян. Протягом 36 годин вони переселили 50 тисяч жителів міста Прип'ять і планували евакуювати велику територію навколо заводу. (Японські лідери чекали повних два місяці, перш ніж вони визнали, що три реактори на атомній електростанції Фукусіма розплавилися в березні 2011 року). Потім була медична допомога, яку спостерігала група американських лікарів, які приєдналися до радянських лікарів для лікування постраждалих пожежних і операторів заводу в лікарні №6 в Москві. Американці були вражені тим, наскільки добре радянські лікарі оцінювали дозу опромінення, вивчаючи показники життєдіяльності пацієнта, і розтлумачили значний спектр радянських методів лікування радіаційного отруєння, які були невідомі на Заході. Із 19 пацієнтів, які перенесли ризиковані трансплантації кісткового мозку або фетальної печінки за рекомендацією американської команди, вижив тільки один. Більшість пацієнтів, які отримали потенційно смертельні дози, вижили після лікування у радянських лікарів. Більше читайте тут: 

Територія, яка вабить і відлякує

Навіть за 34 роки після аварії на Чорнобильській АЕС територія навколо залишків бунтівного реактору лишається загадкою, яка вабить, відлякує і породжує міфи та чутки. З одного боку, це земля, на якій наче як завмерло людське життя, територія смерті з пустими очницями вікон. З іншого, життя у Зоні якраз вирує життя. Катастрофа 1986 року дала природі шанс показати, на що вона здатна без людини. І та показала: за три десятиліття колишні доглянуті села перетворилися на ліси, де володарюють птахи і звірі.