Небо над нами

6 грудня 1999 року Генеральна Асамблея проголосила період з 4 по 10 жовтня Всесвітнім тижнем космосу, з тим щоб відзначати той внесок, який вносить космічна наука та техніка у поліпшення добробуту людини. Зазначені дати воскрешають в пам’яті такі події, як запуск 4 жовтня 1957 року першого штучного супутника Землі «Супутник I» і вступ в силу 10 жовтня 1967 року Договору про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору. Вперше ідея заснувати Світовий тиждень космосу виникла на 3-й Всесвітній конференції ООН з космосу. На цьому форумі делегація Марокко висунула пропозицію про проголошення 20 липня Всесвітнім днем космосу, приурочивши цю дату до дня висадки експедиції США на Місяць. Пропозиція Марокко була сприйнята дуже неоднозначно. Більшість делегацій висловилися на підтримку ідеї проголошення спеціального Всесвітнього дня космосу. Проте сама дата викликала широку дискусію. Російська делегація, підтримавши в принципі саму ідею, тим не менш, не могла погодитися з датою 20 липня, тому що вона не цілком коректна і справедлива з історичної точки зору. На думку російської делегації, космічна ера в історії людства почалася 4 жовтня 1957 року, коли СРСР вперше в світі здійснив запуск першого штучного супутника Землі. З урахуванням цієї аргументації російська делегація внесла поправку до марокканської пропозиції, і запропонувала 4 жовтня в якості дати Всесвітнього дня космосу. Росію активно підтримали Білорусія, Казахстан, Узбекистан, Китай, Індія, Куба, ПАР і ряд інших країн. Деякі інші країни внесли зустрічну пропозицію - відзначати цю дату 10 жовтня, коли набув чинності Договір по космосу. А представник ФРН навіть запропонував передати це питання для опрацювання до Комітету ООН з космосу. У розпал дискусії несподівану пропозицію вніс делегат Ірану. Він запропонував святкувати не Всесвітній день космосу, а Світовий тиждень космосу, який можна було б почати 4 жовтня і закінчити 10 жовтня. Така несподівана пропозиція знайшла підтримку у більшості країн, в тому числі, і у Росії, бо вона спиралася на дві важливі для неї дати. Це запуск першого штучного супутника Землі і набуття чинності Договору з космосу, який був розроблений з ініціативи СРСР. Пропозиція про Всесвітній тиждень космосу була підтримана учасниками конференції одноголосно. До Вашої уваги фотовиставка астронома-аматора Володимира Сліпченка "Небо над нами".

Якщо Ви хочете більше дізнатись або перевірити свої знання про зорі, сузір'я, планети, космічні тіла  - у фонді нашої бібліотеки зможете прочитати  такі книжки: 

• Астрономія. - Харків:Фоліо,2005. - 319с.: іл.;
• Астрономія. Зорі, галактики та всесвіт. - Київ: Вітраж,2006. - 49с.: іл.;
• Астрономія. Планети сонячної системи. - Київ: Вітраж,2006. - 49с.: іл.;
• Дивовижний Всесвіт: популярна дитяча енциклопедія. - харків: Сінтекс, 2004. - 96с.:іл.;
• Железняк, Г.В. Найцікавіше про космос у запитаннях і відповідях. Ілюстроване енциклопедичне видання. -Харків: Торнадо,2007. - 96с.:іл.;
• Земля і Всесвіт. -Київ: Павлін,2005. - 207с.:іл.;
• Паркер, С. Наука та космос. - Київ: Перо,2007. - 96с.: іл.;
• Я пізнаю світ. Астрономія: дитяча енциклопедія. -Київ: Школа,2006. -399с.:іл. тощо

Цікаві факти про астрономію

Міжнародний день планетаріїв (International Day of Planetaria) відзначається щорічно в багатьох країнах світу. Це свято має європейські «коріння», вперше воно було проведене в Італії у 1990 році з ініціативи Асоціації італійських планетаріїв. Але, як відомо, першість по створенню апарату, подібного сучасному планетарію, належить німецьким ученим — в 1925 році в Єні на заводі Цейса був розроблений і побудований перший універсальний проекційний модуль «Планетарій». Статус міжнародного День планетаріїв набув у 1994 році, коли його підтримали французькі «храми астрономії». А вже через рік це свято почали відзначати ще в шести країнах Європи: Бельгії, Чехії, Словаччини, Польщі, Україні та Росії. Мета проведення цього свята - знайомство громадськості з діяльністю планетаріїв і пропаганда астрономічних знань. А місцями проведення, звичайно ж, є міські планетарії. Слід зазначити, що дата святкування випадає на неділю, близьке до дня весняного рівнодення. У 2018 році цей день відзначають 18 березня.

Цікаві факти про астрономію

- На Венері день довший за рік;

- Маса Юпітера в 318 разів більше маси Землі.

- На поверхні Венери вдень температура досягає 430 градусів за Цельсієм.

- Місяць завжди повернений до Землі однією стороною.

- Гора Максвела на Венері досягає у висоту 11 км.

- Об'єм сатурна перевищує земний в 758 разів.

- Число учасників популярної комп'ютерної програми SETI@home, що дозволяє будь-якому користувачеві мережі Інтернет брати участь в пошуку позаземних цивілізацій, перевищило 3 мільйони.

- Світло від зірки Денеб що входить в сузір'я Лебедя подорожує космосом до нас 800 років.

- У нашій Галактиці існує декілька сотень мільйонів нейтронних зірок.

- 7 лютого 2001 року за допомогою орбітальної обсерваторії SOHO було детально відстежено падіння однієї з комет на Сонце.

- Церера - це перший відкритий астероїд. Він був виявлений Джузеппе П'яцци з Палермо, Сіцілія, 1 січня 1801 р.

- Маса Сонця в 333 тис. разів більше маси Землі.

- Церера - найбільший астероїд, що має 940 км. в діаметрі.

- Неозброєне людське око може бачити на всьому нічному небі до 5 тисяч зірок.

- Сьогодні небо умовно поділене на 88 ділянок – сузір'їв.

- Сонце обертається навколо центру нашої Галактики з швидкістю 250 км/с.

- Сонцю потрібно 200 млн. років щоб облетіти навколо центру Галактики.

- Світло від зірки Спіка, в сузір'ї Деви – йде до нас 300 років.

- Місяць в 400 разів менше Сонця за розмірами, але і в 400 разів

ближче до нас.

- Діаметр Сонця приблизно в 109 разів перевершує діаметр нашої планети.

- Хімічний склад Сонця складається приблизно на 70% з водню і 30 % з гелію.

- Сонце є однією з 200 млрд. зірок нашої Галактики.

- 7 січня 1610 року Галілео Галілей вперше в історії людства направив побудований ним телескоп на небо.

- У 1671 г Ісаак Ньютон представив на суд Королівського суспільства телескоп нового

типу – рефлектор.

- Найбільший телескоп в Україні має діаметр 2,6 метра і розташований у КРАО (Кримська Астрофізична Обсерваторія).

- У 2006 році Плутон позбавили звання планети, назвавши його карликовою планетою.

- Щорічно на поверхню Землі з Космосу віпадає кілька тон пилу та каміння.

- У 2007 році виконується 50 років з моменту запуску першого штучного супутника Землі.

Джерела:

• https://ukr.media/culture/296157/;
• http://planetarium-kharkov.org/?q=astroineres-ukr

Міжнародний день астрономії

Міжнародний день астрономії — професійне свято людей, чия діяльність безпосередньо пов'язана з астрономією — одною з найдавніших наук на Землі. Святкується двічі на рік: Весняний День Астрономії святкується в суботу — в період з середини квітня до середини травня, поблизу або перед 1-ою четвертиною Місяця. Осінній День Астрономії святкується в період з середини вересня до середини жовтня. Це свято народилося в Америці у 1973 році і об’єднало всіх справжніх любителів астрономії під девізом «Несучі Астрономію людям». На сьогоднішній день рух очолюють Астрономічна Ліга, Тихоокеанське астрономічне товариство, Міжнародний Союз планетаріїв. День Астрономії зазвичай відзначається в день, коли Місяць має фазу поблизу 1-й чверті, що припадає на інтервал з середини квітня до середини травня. Цього дня тисячі астрономічних клубів, наукових музеїв, обсерваторій, планетаріїв в багатьох країнах світу проводять безліч цікавих заходів, включаючи публічні лекції, телеконференції, спільні проекти, масові покази зоряного неба і т.п. В 2016 році Міжнародний день астрономії припадає на 16 квітня.

Наша бібліотека відзначає день астрономії виставкою дитячих малюнків "Космос відкриває таємниці".

Детальнішу інформацію по даній темі Ви можете отримати в нашій бібліотеці з таких джерел:

• Астрономія. Зорі,галактики та Всесвіт. - Київ: Видавництво "Вітраж", 2006. - 48с.;
• Астрономія. Планети сонячної системи. - Київ: Видавництво "Вітраж", 2006. - 48с.;
• Грехем Й. Місяць.  -Київ: "Махаон-Україна", 2000. - 32с.;
• Паркер С. Наука та космос / Перекл. з англ. А.А.Супруна. -Київ: "Перо". - 2007. -96с.;
• Человек и Вселенная. - М., 1994. - 142с.;
• Астрономія: Дитяча енциклопедія / М.Я. Дорожкін. - К.: Школа,2006. - 400с.:іл. - (Я пізнаю світ);
• Я пізнаю світ: Космос: Дит. енцикл. / Авт.-упоряд. Т. І Гончарук. - К.: Школа, 2000  - 417с.: іл. та інші.

Космос очима малюків

Світ, у якому живемо, величезний, не оглянемо. Простору немає початку, ні кінця, він безмежний. Якщо уявити ракетний корабель з невичерпними запасами енергії, можна легко уявити, що летиш у будь-якій кінець Всесвіту, до якоїсь самої далекої зірки. І що далі? А далі – такий же безоглядний простір.

Ось таким Всесвіт і космічні простори уявляють собі наші маленькі користувачі-вихованці ДНЗ №712, які подарували нам свої малюнки. І ось всі, хто проходить повз нашу бібліотеку можуть ознайомитись з вітринною виставкою "Космос очима малюків".