Кожного разу, коли розмова заходить про Чорнобильську катастрофу, хтось згадує мутантів, хтось говорить про те, що масштаби трагедії зумисне приховали, деякі стверджують, що ще тисячу років навколо ЧАЕС не можна буде жити. Проте ж справи трохи інакші. Пропонуємо вам ознайомитись з найпоширенішими міфами про Чорнобиль:
Міф 1: Тварини-мутанти
Раніше історії про п'ятилапих і двоголових вовків з Чорнобильського лісу були дуже популярними, особливо в перші роки після аварії. Мутації дійсно були, але незначні, і жодна з них не виявилася стійкою. Вплинула радіація на падіння народжуваності і підвищення смертності. Тим не менш, на даний момент в лісах навколо ЧАЕС дуже багата фауна, яку досліджують не тільки українські вчені, а й їхні колеги з Франції, США та інших країн. Численні фотопастки встановили там популяції коней Пржевальського, єнотовидних собак, вовків, борсуків, кабанів, козуль, оленів, лосів, навіть зубрів та ведмедів. Відсутність у цьому районі людей та заборона на полювання позитивно впливає на життя тварин. Справді видимого удару радіація завдала в лісі, особливо соснам, які виросли на місці Рудого лісу – того самого, на який припало найбільше викидів радіоактивного пилу під час вибуху реактора. Ліс зносили бульдозерами, дерева були поховані. Зараз він відновлюється природним шляхом, але порушення в пагонах видно навіть неозброєним оком: із бруньки замість двох голок може рости вісім, порушена їхня довжина і навіть кількість гілок у вузлі.
Міф 2: Жахливі генетичні наслідки Чорнобильської трагедії для людини
За 6 років досліджень світова наука не знайшла генетичних дефектів у дітей внаслідок радіаційного опромінення їхніх батьків. Висновок, в першу чергу, підтверджується після спостереження за потерпілими та їх поколіннями в Хіросімі і Нагасакі. Щодо середньостатистичних даних перевищення генетичних відхилень не було. Через 20 років після Чорнобильської катастрофи, в 2007 році Міжнародна комісія з радіологічного захисту знизила значення гіпотетичних ризиків майже в 10 разів. "Результати робіт з дослідження генетичних ефектів опромінення, спричиненого викидами Чорнобильської АЕС в Україні чи Білорусі, які мали найвищий рівень забруднення, а також в ряді європейських країн, не дають ніякого однозначного доказу збільшення частот одного або декількох з наступних явищ: синдром Дауна, вроджені аномалії, викидні, перинатальна смертність і т. д.", - йдеться в доповіді Наукового комітету з дії атомної радіації ООН за 2001 рік.
Міф 3: Влада навмисно приховувала серйозність ситуації
Основна проблема полягала у відсутності надійної і незалежної системи контролю радіаційної обстановки, яка охоплювала б великі території за межами АЕС. Отримати в реальному часі інформацію про радіаційний фон на великих територіях, де відбулися радіоактивні випадання, було неможливо. Влада, безумовно, повну інформацію приховувала. Але повністю оцінити масштабів катастрофи просто не могла. Ця проблема дала поштовх у розвитку спеціалізованих систем, і на даний момент зони спостереження існують навколо АЕС, в них створені автоматизовані системи контролю радіаційної обстановки. Вони дозволяють оцінити ситуацію навколо ядерно-радіаційно небезпечних підприємств не тільки владі, але і будь-кому. На Заході люди мають мало уявлень про справжні події після аварії на ЧАЕС. Понад три десятиліття тому вибухнув реактор на Чорнобильській атомній електростанції в тодішній УРСР. У наступні два тижні тривала масштабна пожежа, яка викидала колони радіоактивних газів і частинок по всьому європейському континенту і за його межами. Аварія є тривалою темою захоплення - HBO нещодавно адаптувала подію до топ-серіалу, а саме місце є популярним туристичним напрямком - що призводить до припущень і хибних уявлень.
Міф 4. Аварія призвела лише до декількох загиблих і постраждалих
За останні три десятиліття офіційні повідомлення про постраждалих та жертв від аварії на ЧАЕС були, на диво, скромними. Одразу після аварії загинуло двоє осіб. 29 померли в лікарнях, і набагато пізніше 15 дітей померли від раку щитовидної залози, спричиненого Чорнобилем. Ці цифри були повторені в останніх статтях у Newsweek та LiveScience. Оцінки майбутніх наслідків для Чорнобиля для здоров'я також доволі скромні: 2006 року дослідники Міжнародного агентства з досліджень раку США оцінили, що на рак, спричинений Чорнобилем, до 2065 року захворіє 41 000, порівняно з кількома сотнями мільйонів інших видів раку від інших причин. Forbes навіть стверджував, що "тільки страх радіації вбив когось за межами найближчого району", підвищуючи рівень алкоголізму та депресії. Фактичні цифри можуть бути набагато вищими. На жаль, Білорусь (де приземлилися 70% чорнобильських опадів), Росія та Україна не мають публічної інформації про смерті, пов'язані з чорнобильською аварією, для оновлення підрахунків. Але інші дані дають нам приблизне уявлення про кількість людей, які постраждали від катастрофи з плином часу. У січні 2016 року, наприклад, український уряд заявив, що в Україні офіційно стали жертвами чорнобильської катастрофи 1 961 904 особи. Україна також виплачує компенсації 35 тисячам осіб, чиї чоловіки або дружини померли від пов'язаних зі здоров'ям проблем, які сталися після Чорнобиля. Ці цифри не враховують Росію чи Білорусь, де оцінки раку і смертності становлять сотні тисяч.
Міф 5. Чорнобильська аварія мала лише регіональні наслідки
Звіт Newsweek свідчить лише про те, що "з хмари радіоактивного матеріалу лив дощ у сусідніх містах і селах". Доповідь Організації Об'єднаних Націй про відновлення Чорнобилю, що розташований на північному кордоні України, просто говорить про те, що "катастрофа торкнулася Білорусі, України та Росії". У нещодавньому серіалі HBO фізик розповідає радянському лідеру Михайлу Горбачову, що радіація пошириться до східної Німеччини. Насправді ж наслідки аварії сягнули набагато далі. Карта випадіння опадів показує, що радіоактивність Чорнобиля широко поширилася по всій Європі, як правило, в районах з висотами і значними опадами. Дійсно, шведські вчені були першими, хто повідомив про чорнобильську аварію, тому що ядерні працівники Швеції запустили пристрої для виявлення радіації, коли вони йшли на завод у понеділок вранці після аварії. У 1986 році 7000 фермерів у північній Англії та південній Шотландії повинні були вилучити своїх овець з продажу після того, як вони потрапили під чорнобильські опади. Через два десятиліття понад 350 фермерів у Великій Британії все ще стикалися з обмеженнями на пересування своїх тварин і продажем свого м'яса.
Міф № 6. Чорнобиль був найбільшою ядерною катастрофою у світі
Чорнобиль часто описується як найбільш руйнівна ядерна катастрофа в історії людства. Business Insider, порівнюючи її з іншими нещасними випадками на Фукусімі та Трі-Майл-Айленд, визнала Чорнобиль найнебезпечнішим. Міжнародне агентство з атомної енергії визнало Чорнобиль аварією 7-го рівня, що є найвищим рейтингом. Тоді, як Чорнобиль викинув найбільше радіоактивних речовин за один раз під час аварії, інші ядерні події викинули в атмосферу набагато більше радіоактивних ізотопів. Чорнобильська аварія викинула від 50 млн. до 200 млн. кюрі радіоактивності. Перші радянські та американські плутонієві заводи викидали приблизно 200 мільйонів кюрі радіоактивних відходів у навколишнє середовище щоденно. До укладення Договору про заборону випробувань 1963 року ядерні держави, зокрема Сполучені Штати, підірвали в атмосфері 520 ядерних видів зброї, створюючи викиди радіоактивних ізотопів тривалої дії в мільярди кюрі. Дослідження лише одного радіоактивного ізотопу краще це пояснює. Чорнобиль викинув в атмосферу приблизно 45 мільйонів кюрі радіоактивного йоду (серед інших елементів), який поглинається людською щитовидною залозою, і може спричинити захворювання щитовидної залози і рак щитовидної залози . Американські та радянські випробування ядерної бомби викинули приблизно 20 мільярдів кюрі радіоактивного йоду між 1945 та 1962 роками.
Міф 7. Чорнобиль демонструє, що Радянський Союз був невмілим
Чорнобиль став символом постійних розповідей про те, що радянські вчені та урядовці були абсолютно некомпетентні. "Колесо огляду, що залишилося в парку розваг міста, яке розвалюється, все ще свідчить про нерозсудливість корумпованої, параноїдальної та невмілої радянської системи", - каже USA Today. Книга Григорія Медведєва "Правда про Чорнобиль" обіцяє викласти "абсурд і некомпетентність в достатку". Насправді, радянська реакція на катастрофу вражала. СРСР найчастіше критикують за те, що вони чекали три дні, щоб поінформувати громадськість про аварію; приховування цього означало, що люди в сусідніх країнах, такі як Польща, отримували захисний профілактичний йод пізніше, ніж це доцільно. Радянські лідери, однак, діяли, щоб захистити своїх громадян. Протягом 36 годин вони переселили 50 тисяч жителів міста Прип'ять і планували евакуювати велику територію навколо заводу. (Японські лідери чекали повних два місяці, перш ніж вони визнали, що три реактори на атомній електростанції Фукусіма розплавилися в березні 2011 року). Потім була медична допомога, яку спостерігала група американських лікарів, які приєдналися до радянських лікарів для лікування постраждалих пожежних і операторів заводу в лікарні №6 в Москві. Американці були вражені тим, наскільки добре радянські лікарі оцінювали дозу опромінення, вивчаючи показники життєдіяльності пацієнта, і розтлумачили значний спектр радянських методів лікування радіаційного отруєння, які були невідомі на Заході. Із 19 пацієнтів, які перенесли ризиковані трансплантації кісткового мозку або фетальної печінки за рекомендацією американської команди, вижив тільки один. Більшість пацієнтів, які отримали потенційно смертельні дози, вижили після лікування у радянських лікарів. Більше читайте тут:
