Багато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттів

ПОДЯКА

ВИСЛОВЛЮЄМО ЩИРУ ПОДЯКУ НАШИМ ЧИТАЧАМ ТА ВІДВІДУВУЧАМ ЗА УЧАСТЬ В АКЦІЯХ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ЗІ СХОДУ УКРАЇНИ, ПОРАНЕНИХ БІЙЦІВ ТА ЗСУ

неділю, 26 квітня 2020 р.

Найпоширеніші міфи про Чорнобиль

Кожного разу, коли розмова заходить про Чорнобильську катастрофу, хтось згадує мутантів, хтось говорить про те, що масштаби трагедії зумисне приховали, деякі стверджують, що ще тисячу років навколо ЧАЕС не можна буде жити. Проте ж справи трохи інакші. Пропонуємо вам ознайомитись з найпоширенішими міфами про Чорнобиль:

Міф 1: Тварини-мутанти
Раніше історії про п'ятилапих і двоголових вовків з Чорнобильського лісу були дуже популярними, особливо в перші роки після аварії. Мутації дійсно були, але незначні, і жодна з них не виявилася стійкою. Вплинула радіація на падіння народжуваності і підвищення смертності. Тим не менш, на даний момент в лісах навколо ЧАЕС дуже багата фауна, яку досліджують не тільки українські вчені, а й їхні колеги з Франції, США та інших країн. Численні фотопастки встановили там популяції коней Пржевальського, єнотовидних собак, вовків, борсуків, кабанів, козуль, оленів, лосів, навіть зубрів та ведмедів. Відсутність у цьому районі людей та заборона на полювання позитивно впливає на життя тварин. Справді видимого удару радіація завдала в лісі, особливо соснам, які виросли на місці Рудого лісу – того самого, на який припало найбільше викидів радіоактивного пилу під час вибуху реактора. Ліс зносили бульдозерами, дерева були поховані. Зараз він відновлюється природним шляхом, але порушення в пагонах видно навіть неозброєним оком: із бруньки замість двох голок може рости вісім, порушена їхня довжина і навіть кількість гілок у вузлі.

Міф 2: Жахливі генетичні наслідки Чорнобильської трагедії для людини
За 6 років досліджень світова наука не знайшла генетичних дефектів у дітей внаслідок радіаційного опромінення їхніх батьків. Висновок, в першу чергу, підтверджується після спостереження за потерпілими та їх поколіннями в Хіросімі і Нагасакі. Щодо середньостатистичних даних перевищення генетичних відхилень не було. Через 20 років після Чорнобильської катастрофи, в 2007 році Міжнародна комісія з радіологічного захисту знизила значення гіпотетичних ризиків майже в 10 разів. "Результати робіт з дослідження генетичних ефектів опромінення, спричиненого викидами Чорнобильської АЕС в Україні чи Білорусі, які мали найвищий рівень забруднення, а також в ряді європейських країн, не дають ніякого однозначного доказу збільшення частот одного або декількох з наступних явищ: синдром Дауна, вроджені аномалії, викидні, перинатальна смертність і т. д.", - йдеться в доповіді Наукового комітету з дії атомної радіації ООН за 2001 рік.

Міф 3: Влада навмисно приховувала серйозність ситуації
Основна проблема полягала у відсутності надійної і незалежної системи контролю радіаційної обстановки, яка охоплювала б великі території за межами АЕС. Отримати в реальному часі інформацію про радіаційний фон на великих територіях, де відбулися радіоактивні випадання, було неможливо. Влада, безумовно, повну інформацію приховувала. Але повністю оцінити масштабів катастрофи просто не могла. Ця проблема дала поштовх у розвитку спеціалізованих систем, і на даний момент зони спостереження існують навколо АЕС, в них створені автоматизовані системи контролю радіаційної обстановки. Вони дозволяють оцінити ситуацію навколо ядерно-радіаційно небезпечних підприємств не тільки владі, але і будь-кому. На Заході люди мають мало уявлень про справжні події після аварії на ЧАЕС. Понад три десятиліття тому вибухнув реактор на Чорнобильській атомній електростанції в тодішній УРСР. У наступні два тижні тривала масштабна пожежа, яка викидала колони радіоактивних газів і частинок по всьому європейському континенту і за його межами. Аварія є тривалою темою захоплення - HBO нещодавно адаптувала подію до топ-серіалу, а саме місце є популярним туристичним напрямком - що призводить до припущень і хибних уявлень.

Міф 4. Аварія призвела лише до декількох загиблих і постраждалих
За останні три десятиліття офіційні повідомлення про постраждалих та жертв від аварії на ЧАЕС були, на диво, скромними. Одразу після аварії загинуло двоє осіб. 29 померли в лікарнях, і набагато пізніше 15 дітей померли від раку щитовидної залози, спричиненого Чорнобилем. Ці цифри були повторені в останніх статтях у Newsweek та LiveScience. Оцінки майбутніх наслідків для Чорнобиля для здоров'я також доволі скромні: 2006 року дослідники Міжнародного агентства з досліджень раку США оцінили, що на рак, спричинений Чорнобилем, до 2065 року захворіє 41 000, порівняно з кількома сотнями мільйонів інших видів раку від інших причин. Forbes навіть стверджував, що "тільки страх радіації вбив когось за межами найближчого району", підвищуючи рівень алкоголізму та депресії. Фактичні цифри можуть бути набагато вищими. На жаль, Білорусь (де приземлилися 70% чорнобильських опадів), Росія та Україна не мають публічної інформації про смерті, пов'язані з чорнобильською аварією, для оновлення підрахунків. Але інші дані дають нам приблизне уявлення про кількість людей, які постраждали від катастрофи з плином часу. У січні 2016 року, наприклад, український уряд заявив, що в Україні офіційно стали жертвами чорнобильської катастрофи 1 961 904 особи. Україна також виплачує компенсації 35 тисячам осіб, чиї чоловіки або дружини померли від пов'язаних зі здоров'ям проблем, які сталися після Чорнобиля. Ці цифри не враховують Росію чи Білорусь, де оцінки раку і смертності становлять сотні тисяч.

Міф 5. Чорнобильська аварія мала лише регіональні наслідки
Звіт Newsweek свідчить лише про те, що "з хмари радіоактивного матеріалу лив дощ у сусідніх містах і селах". Доповідь Організації Об'єднаних Націй про відновлення Чорнобилю, що розташований на північному кордоні України, просто говорить про те, що "катастрофа торкнулася Білорусі, України та Росії". У нещодавньому серіалі HBO фізик розповідає радянському лідеру Михайлу Горбачову, що радіація пошириться до східної Німеччини. Насправді ж наслідки аварії сягнули набагато далі. Карта випадіння опадів показує, що радіоактивність Чорнобиля широко поширилася по всій Європі, як правило, в районах з висотами і значними опадами. Дійсно, шведські вчені були першими, хто повідомив про чорнобильську аварію, тому що ядерні працівники Швеції запустили пристрої для виявлення радіації, коли вони йшли на завод у понеділок вранці після аварії. У 1986 році 7000 фермерів у північній Англії та південній Шотландії повинні були вилучити своїх овець з продажу після того, як вони потрапили під чорнобильські опади. Через два десятиліття понад 350 фермерів у Великій Британії все ще стикалися з обмеженнями на пересування своїх тварин і продажем свого м'яса.

Міф № 6. Чорнобиль був найбільшою ядерною катастрофою у світі
Чорнобиль часто описується як найбільш руйнівна ядерна катастрофа в історії людства. Business Insider, порівнюючи її з іншими нещасними випадками на Фукусімі та Трі-Майл-Айленд, визнала Чорнобиль найнебезпечнішим. Міжнародне агентство з атомної енергії визнало Чорнобиль аварією 7-го рівня, що є найвищим рейтингом. Тоді, як Чорнобиль викинув найбільше радіоактивних речовин за один раз під час аварії, інші ядерні події викинули в атмосферу набагато більше радіоактивних ізотопів. Чорнобильська аварія викинула від 50 млн. до 200 млн. кюрі радіоактивності. Перші радянські та американські плутонієві заводи викидали приблизно 200 мільйонів кюрі радіоактивних відходів у навколишнє середовище щоденно. До укладення Договору про заборону випробувань 1963 року ядерні держави, зокрема Сполучені Штати, підірвали в атмосфері 520 ядерних видів зброї, створюючи викиди радіоактивних ізотопів тривалої дії в мільярди кюрі. Дослідження лише одного радіоактивного ізотопу краще це пояснює. Чорнобиль викинув в атмосферу приблизно 45 мільйонів кюрі радіоактивного йоду (серед інших елементів), який поглинається людською щитовидною залозою, і може спричинити захворювання щитовидної залози і рак щитовидної залози . Американські та радянські випробування ядерної бомби викинули приблизно 20 мільярдів кюрі радіоактивного йоду між 1945 та 1962 роками.

Міф 7. Чорнобиль демонструє, що Радянський Союз був невмілим
Чорнобиль став символом постійних розповідей про те, що радянські вчені та урядовці були абсолютно некомпетентні. "Колесо огляду, що залишилося в парку розваг міста, яке розвалюється, все ще свідчить про нерозсудливість корумпованої, параноїдальної та невмілої радянської системи", - каже USA Today. Книга Григорія Медведєва "Правда про Чорнобиль" обіцяє викласти "абсурд і некомпетентність в достатку". Насправді, радянська реакція на катастрофу вражала. СРСР найчастіше критикують за те, що вони чекали три дні, щоб поінформувати громадськість про аварію; приховування цього означало, що люди в сусідніх країнах, такі як Польща, отримували захисний профілактичний йод пізніше, ніж це доцільно. Радянські лідери, однак, діяли, щоб захистити своїх громадян. Протягом 36 годин вони переселили 50 тисяч жителів міста Прип'ять і планували евакуювати велику територію навколо заводу. (Японські лідери чекали повних два місяці, перш ніж вони визнали, що три реактори на атомній електростанції Фукусіма розплавилися в березні 2011 року). Потім була медична допомога, яку спостерігала група американських лікарів, які приєдналися до радянських лікарів для лікування постраждалих пожежних і операторів заводу в лікарні №6 в Москві. Американці були вражені тим, наскільки добре радянські лікарі оцінювали дозу опромінення, вивчаючи показники життєдіяльності пацієнта, і розтлумачили значний спектр радянських методів лікування радіаційного отруєння, які були невідомі на Заході. Із 19 пацієнтів, які перенесли ризиковані трансплантації кісткового мозку або фетальної печінки за рекомендацією американської команди, вижив тільки один. Більшість пацієнтів, які отримали потенційно смертельні дози, вижили після лікування у радянських лікарів. Більше читайте тут: 

Територія, яка вабить і відлякує

Навіть за 34 роки після аварії на Чорнобильській АЕС територія навколо залишків бунтівного реактору лишається загадкою, яка вабить, відлякує і породжує міфи та чутки. З одного боку, це земля, на якій наче як завмерло людське життя, територія смерті з пустими очницями вікон. З іншого, життя у Зоні якраз вирує життя. Катастрофа 1986 року дала природі шанс показати, на що вона здатна без людини. І та показала: за три десятиліття колишні доглянуті села перетворилися на ліси, де володарюють птахи і звірі.

середу, 22 квітня 2020 р.

Дітям про мистецтво

«Мистецькі» абетки – доволі популярний сучасний жанр дитячої літератури. Їх ілюструють класичними зображеннями або ж оригінальними роботами художників-ілюстраторів. З одного боку, такі книжки можна віднести до мистецьких альбомів-кросоверів, що дарують естетичну насолоду читачеві незалежно від його віку. З іншого, видавці всіляко підкреслюють їхню освітню функцію, адже можливість досхочу роздивлятися такі «картинки» змалечку – найкращий і найефективніший спосіб знайомства дитини з мистецькими творами, а також розвитку візуальної культури загалом. До вашої уваги книги, які є у фонді нашої бібліотеки.

Гізер, А. Знайомство з мистецтвом для дітей: світові шедеври живопису і скульптури / А. Гізер; пер. з англ. Я. Головченко; іл. М. Гамільтон. - Харків: Віват, 96 с.: іл.
Мистецтво всюди навколо нас — у парках, театрах, церквах, на стінах будівель і навіть у твоїй школі… І на сторінках цієї книжки, адже тут ти знайдеш визначні пам’ятки світового мистецтва, які зазвичай можна побачити лише в музеях. «Знайомство з мистецтвом для дітей» — унікальна нагода не лише торкнутися прекрасного, а й створити власний шедевр. В книзі коротко описується, які види творчості були ще у древніх людей, яке значення мало мистецтво в житті людей в різні періоди історії, що означали ті чи інші знаки, які були особливості мистецтва в різних регіонах світу і ін. Описується також, на що звертати увагу при відвідуванні музею та розгляданні картин. На сторінках книги представлені деякі факти з життя видатних художників і репродукції найвідоміших картин з описом того, на що треба звернути увагу на цих картинках, як художники їх малювали (тут і дорослі розширять свій кругозір).

Космолінська, Н. Гра в музей: цікава мандрівка Львівською Національною галереєю мистецтв ім. Б. Возницького / Космолінська, Наталія, Магдиш, Ірина. - Львів: ВСЛ, 2019. - 134 с. : іл.
Про що можна говорити з дітьми в музеї чи галереї? Як бавитись, спілкуючись про мистецтво? Як перетворити похід у музей на незабутній спогад дитинства? Наталія Космолінська та Ірина Магдиш підказують відповіді на ці та інші питання, цікаво та нестандартно розповідають про картини і скульптури, що експонуються у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького, пропонують різноманітні ідеї для родинного дозвілля та мандрівок цікавими місцинами Львівщини, а також діляться своєрідними асоціаціями до мистецьких творів: музикою, книжками, фільмами. Творять захопливу гру в музей!  Ця книжка неодмінно сподобається дітям, батькам, педагогам і всім, хто любить мистецтво та мислить яскраво.

Шматова, О. В. Самоучитель по рисованию акварелью: експресс-курс: обучение с нуля шаг за шагом / Шматова, Ольга Валериевна. - М.: Ексмо, 2007. - 79 с.
Про що ця книга? Ця книга являє собою сучасний самовчитель, у якому зібрані найрізноманітніші акварельні техніки. Готові прийоми дозволять початківцям художникам розвиватися як творчо, так і технічно, економлячи час і сили для подальшого професійного зростання. Ефективна і наочна методика навчання спрямована на розкриття природного потенціалу і дає можливість опанувати простими і доступними художніми навичками. Книга для тих, хто хоче: Оволодіти рекордною кількістю прийомів роботи аквареллю ;Використовувати всі живописні можливості, закладені в техніці; Ознайомитися з професійними прийомами роботи; Підняти свій технічний рівень

Як творити галерею / О. Хробак, Р. Коричанек, М. Ванєк, Я Пресс; пер. з чес. Л. Кіцили. - Львів: ВСЛ, 2019. - 62 с.: іл.
Ця майстерно проілюстрована книжка запрошує юних відвідувачів у світ музеїв та галерей. Ілюстратор Девід Бьом та письменники Ондржей Хробак, Ростіслав Коричанек і Мартін Ванєк презентують тут історію виникнення галереї, а ще розповідають, як організовано роботу галереї під час виставок. Читачі дізнаються про мистецькі скарби Празького Граду із колекції імператора Рудольфа і про те, чи можна вважати незастелене ліжко або замариновану акулу справжніми витворами мистецтва, а також знатимуть, що відбувається в галереї і хто у ній працює. Прочитавши цю книжку, діти вже не дивитимуться на галерею як на нудний і недоступний простір, навпаки, вони бачитимуть будинок, у якому відбувається просто неймовірна кількість цікавих справ, трапляються несподівані зустрічі та цікавезні історії.

понеділок, 20 квітня 2020 р.

Книжки у назві яких є число 21

Числа зустрічаються в нашому житті всюди. Дата народження, вік, адреса тощо. Сьогодні , 21 квітня, хочемо написати про число 21. Про це число не дуже багато сказано. В соціальних мережах  пропонують навчитися багатьом корисним речам всього лише за 21 день; ми живемо в 21 столітті. А ось книг, що мають відношення до цього числа, зовсім мало. Ми знайшли лише декілька від українських видавництв.
Микалко, Майкл 21 спосіб мислити креативно / Майкл Михалко; пер. Тарас Бойко. - Харків: Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2019. - 400 с.

Творче мислення це один з найнеобхідніших навичок у сучасному світі. Це те, що цінувалося раніше, цінуватися зараз і буде цінуватися в майбутньому. Саме тому дуже важливо навчитися керувати своєю креативністю, направляти її на потрібні цілі і розвивати. Саме цьому вчить автор книги, використовуючи для цього сотні різних технік. Якщо ви хочете навчитися креативності творчого мислення, то ця книга вам допоможе впоратися з цим завданням.  Автор закликає читачів переосмислити те, як ви думаєте. Він пропонує сотні інструментів, різних підказок, порад, історій і звичайно натхнення. Варто навчитися спрямовувати свій розум в бік креативності, як вона починає допомагати не тільки в професійній сфері, але і в повсякденних справах. Суть креативності в тому, щоб наприклад бачити одну і ту ж інформацію, що і інші, але бачити в ній щось інше, відмінне від решти бачення. 

Трейсі, Брайан Зроби це зараз. 21 чудовий спосіб зробити більше за менший час / Брайан Трейси. - Харків: Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2016. - 112 с.
Брайан Трейсі — професійний лектор, консультант, голова Brian Tracy International, мільйонер, провідний фахівець у сфері особистісного розвитку, на прикладі свого життя доводить, що бути успішним можливо, причому в будь-якій сфері. Головне — навчитися правильно планувати свій час та організувати роботу, концентрувати увагу на найголовніших задачах, прагнути досягти найкращих результатів у всіх справах, визначати пріоритети, не лінуватися та взяти за правило доводити все розпочате до кінця. Ця книжка для тих, хто хоче навчатися у професіоналів,  хто керує своїм життям, хто зацікавлений в особистісному зростанні. Успішні люди не намагаються зробити все й відразу – вони вміють концентруватися на найважливішому. Це видання навчить вас бути ефективним та використовувати свій час з максимальною користю. Автор розповідає, як вирішувати складні завдання й виходити із зони комфорту, контролювати свій час та життя. Він пропонує 21 практичну пораду, яку можна застосувати просто зараз! Кожну з них він перевірив на власному досвіді!

Хараррі, Ювал Ной 21 урок для 21 століття / Ювал Ной Хараррі; пер. Олександр Дем'янчук. - Київ: BookChef , 2018. - 416 с.
Минуле людства у книзі Sapiens «Людина розумна». Далеке майбутнє у книзі Homo Deus «Людина божественна». Саме настав час замислитися над питаннями сьогодення. Що означає підйом Дональда Трампа? Що можна зробити з епідемією фейкових новин? Чому ліберальна демократія зазнає кризи? Чи повернеться Бог? Чи наближається нова Світова війна? Яка цивілізація домінує в світі — Захід, Китай, іслам? Чи варто Європі тримати відкритими двері для іммігрантів? Чи може націоналізм вирішити проблеми нерівності й зміни клімату? Що треба вчинити з тероризмом? У третій книзі Ювала Ноя Харарі простих відповідей не буде. Проте захоплива подорож навколо глибокого смислу подій, що відбуваються сьогодні — гарантована. 

пʼятницю, 17 квітня 2020 р.

Як у світі святкують Великдень

Традиції святкування Великодня у різних країнах світу є досить схожими, проте відзначення Пасхи у деяких куточках планети може здивувати та навіть шокувати. Шоколадний білбі, баранячі голови, хода грішників, спалення опудала Юди, катання яєць по газону та прибивання живих людей до хрестів – це лише кілька великодніх традицій із десяти країн світу, про які ми вам розповімо.
Австралія

Головним символом Великодня в Австралії є не пасхальний кролик, як у багатьох країнах світу, а білбі. Це рідкісна тубільна тварина цього континенту, у формі якої австралійці полюбляють робити святкові гостинці, зокрема шоколадні яйця. Великдень в Австралії святкують на природі. Адже австралійці вірять, що в це свято очищується повітря, а вода в джерелах набуває властивості, схожі до властивостей святої води. Крім того, на Великдень в Австралії щороку відбувається фестиваль великих повітряних куль, зроблених у вигляді великодніх яєць. До слова, відпочивають австралійці на Великдень аж 4 дні.

Великобританія

Перед Великоднем в Британії всі школи зачиняються на два тижні. З п'ятниці до настання Великодня в церквах затихають дзвони. А в неділю британці відвідують Пасхальну службу, після якої вітають один одного із завершенням посту і початком нового життя. У цей день прийнято вдягати новий одяг, що символізує кінець сезону поганої погоди і настання весни. Церкви на Великдень прикрашають гілками дерев з бруньками, нарцисами та розфарбованими яйцями. На Великодню службу англійці, як і українці, несуть святити кошики, наповнені яйцями, хлібом та іншою їжею. Після церковної служби – проводять час у колі сім'ї. Як і в Німеччині, в Британії діти прокидаються в неділю і бачать, що великодній заєць залишив для них кошики з солодощами, а також сховав яйця, які дітлахи розписували на минулому тижні. Тож малеча береться по всьому будинку шукати ці яйця. Дитина, яка збере найбільше яєць, отримує приз.

Індія

Великдень святкують і в Індії, незважаючи на те, що кількість християн в цій країні налічує лише 2,5% всього населення. Невід'ємною частиною святкувань в Індії є обмін подарунками, богослужіння та екстравагантні карнавали. Також люди обмінюються кольоровими ліхтариками та пасхальними тістечками. При цьому в Індії немає традиції розфарбовувати яйця, проте їх та великоднього зайця можна придбати у крамницях і на ринках.


Італія
Великодню передує Страсна п'ятниця, в яку в Італії вшановують пам'ять Страстей Христових і традиційно не їдять м'яса. Вночі вулицями міст відбуваються костюмовані хресні ходи за участю "грішників, що каються", які несуть із собою окови та запалені факели. День Страсної суботи в Італії сповнений мовчання. В цей день згадується сходження Христа в пекло. На сам Великдень тисячі італійців збираються на головній площі Риму, щоб почути привітання Папи. А потім збираються в колі сім'ї, влаштовують пасхальний сніданок, їдять розфарбовані яйця, сирну паску і неаполітанський пиріг. Святкують італійці і Світлий понеділок після Великодня. Цей день здебільшого італійці проводять на природі, влаштовуючи прогулянки та пікніки.

Мексика

Великдень у Мексиці святкують майже два тижні. У Страсну п'ятницю стартує Великодній карнавал з розкішними постановками страстей Христових, танцями та феєрверками. Над вулицями розвішують гірлянди зі строкатого паперу. А в суботу розвішують ляльки Юди із пап'є-маше, до яких чіпляють петарди та хлопавки. До кінця дня ці ляльки підривають. На сам Великдень у неділю в Мексиці проводиться богослужіння та святе причастя. А після них проходять фінальні постановки страстей Христових, після чого сім'ї розходяться по домівках або ж танцюють на вулицях.

Німеччина

У п’ятницю і суботу, що передують Великодню, в Німеччині ніхто не працює. У Страсну п'ятницю німці обов’язково споживають рибу. А в суботу ввечері влаштовують велике Великоднє вогнище. Воно символізує кінець зими та згоряння всіх поганих почуттів. Окрім того, під час суботніх гулянь німці змагаються, у кого міцніші великодні яйця. Проте там яйцями не "б'ються", а скочують їх зі схилів. За німецьким повір'ям, великодній зайчик розмальовує писанки та ховає їх у саду. Тож вранці на Великдень після церковної служби діти із задоволенням шукають ці писанки, а також кошики з ласощами, які батьки дбайливо заховали напередодні. У другій половині Великодня німецькі сім'ї відвідують друзів і родичів та п’ють разом чай.

Польща

У Польщі, як і в Україні, освячують у храмах фарбовані яйця, м'ясо та хрін. Великдень тут святкують у неділю та понеділок. Ранок неділі починається зі святкової меси у костелі, після чого поляки сідають за святковий стіл. За традицією, за цим столом повинні зібратися всі покоління однієї родини. Святкова трапеза починається з молитви. Давньою традицією святкування Великодня у Польщі "смігус-дингус" – жартівливий звичай обливання один одного водою у святковий понеділок. У цей день дівчата плетуть вінки з квітів і лікувальних трав, ходять з ними по домівках і співають пісні.

США

У США на Великдень сім'ї обов'язково відвідують церкву. Служба супроводжується колективним співом на честь повсталого із царства мертвих Ісуса Христа. Після цього дітям дарують кошики від "пасхального зайчика", який наповнив їх кольоровими яйцями та солодощами. Дуже популярною пасхальною грою у США є катання яєць по похилому газону. Так, учасники гри змагаються, хто далі і без зупинки зможе прокатати своє яйце. Найбільше змагання проводиться в неділю на газоні біля Білого дому у Вашингтоні. Сотні дітей приходять зі своїми пасхальними кошиками з яскраво розфарбованими яйцями і катають їх вниз по галявині біля президентського маєтку.

Філіппіни

На Філіппінах у п'ятницю перед Великоднем прихильники римсько-католицької церкви проводять ритуал розп'яття Ісуса Христа. Люди прибивають учасників ритуалу до дерев'яних хрестів, а охочих спокутувати свої гріхи б’ють різками. Офіційна католицька церква засуджує розп'яття на хресті і самобичування, проте ритуал став традиційним на Філіппінах. Проте не всі великодні традиції на Філіппінах є такими болючими. Окрім них, у країні відбувається барвистий захід: розпускається величезна паперова квітка, пелюстки якої механічно відкривають гігантські іграшкові птахи. У великодній ранок лунають церковні дзвони, і тоді батьки високо над головою піднімають своїх маленьких дітей. Батьки сподіваються, що це принесе щастя малюкам.

Фінляндія

Великдень у Фінляндії святкують чотири дні – з п'ятниці до понеділка. Тож фіни охоче проводять цей час на природі. Страсна п'ятниця в країні проходить тихо: не працюють магазини, банки, пошта. У п'ятницю та суботу традиційно розпалюють вогнище, яке, за повір'ями, відганяє нечисту силу. Однією з головних подій святкування Великодня у Фінляндії є Хресна хода із зображенням Страстей Господніх, що відбувається в суботу. А з настанням Великодня все зло вважається переможеним і вигнаним. Фіни кажуть, що навіть сонце танцює від радості, тому із настанням Великодня пов’язана традиція зустрічати схід сонця. При цьому майже половина жителів Фінляндіє споживають на Великдень буденну їжу та не запрошують до себе гостей.


понеділок, 13 квітня 2020 р.

"Білий тиждень"-останній тиждень перед Великоднем

Останній тиждень перед Великоднем називається білим або чистим. На цьому тижні віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і на першому тижні Великого посту. Старі люди, колись бувало, сповідалися вдруге. Селяни вірили, що це найкращий час для сівби ранніх ярих зернових культур і гороху — «буде колосисте і без бур’янів».

Страсний понеділок

За традицією український люд у Страсний понеділок прибирав свою оселю — фарбував, мив, чистив. У понеділок, особливо для жінок, день починався рано, - пише буштинський краєзнавець Дмитро Копинець у книжці "Буштинські обрядові дійства та розваги молоді в давнину". - Ще до сходу сонця мати будила дочок, і вони, вмившись, починали порядкувати, змащувати жовтою глиною долівку на призьбі, потім мили ладу (скриня на одяг), лавиці, стіл, двері, чистили вікна тощо. Після обіду йшли на город, аби до живного четверга посіяти все насіння.

Страсний вівторок

У вівторок жінки золили, прали, прасували білизну. Якщо була гарна погода, виносили на двір все: постіль, покривала та інший текстиль. також у вівторок готували до свята святковий одяг. Чоловіки тим часом оглядали поля й заготовляли дрова для випікання пасок.

Чиста середа

Середа була днем своєрідного завершення найважливіших робіт: у середу під вечір слід було упоратися з городом, навести лад у хаті, прибрати її зовні. Увечері починали причиняти тісто для пасок, дівчата вибирали яйця для писанок, готували віск, кіцку (писало), природні барвники. Хлопці ж прибирали подвір’я, складали дрова, звільняли двір від всякого мотлоху тощо.

Чистий четвер

Найважливішим днем цього тижня є четвер, який називається чистим, світлим, великим, страсним або живним. Чистий четвер — це день весняного очищення. Ще вдосвіта, до східсонця селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір’ї, в хатах — все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. В саду і на городі господар згрібав на купу торішнє листя, бадилля бур’янів та сухе ріщя і підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерти і всякої нечисти». Робилося це з спеціальним закликанням: «Смерте, смерте, іди на ліси, іди на безвість, іди на моря. І ти, морозе, великий і лисий, не приходь до нас із своєї комори. Смерть з морозом танцювала, танцювала і співала, і за море почвалала!» Існує повір’я, що в Чистий четвер, до східсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом цілого року. Отож хворі люди купалися, бувало, вночі — «поки ворон дітей не купає», щоб очиститись від хвороби.  На Покуті у Великий четвер дівчата заворожують собі красу. Вони збираються перед світанком на берегах рік та озер і там дожидаються сходу сонця. Як тільки сонце вийде з-за обрію, дівчата роздягаються, розпускають коси і стрибають у воду, примовляючи: "Водане, на тобі русу косу,Дай мені дівочу красу!"

Страсна п’ятниця

Віруючі люди в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви; а це звичайно бувало коло другої години по полудні. У містечку Бар, на Вінничині, як і в багатьох інших місцевостях України, існував звичай у Страсну п’ятницю обносити плащаницю тричі навколо церкви. Це був гарний звичай: в ограді біля церкви, в кілька рядів стояли люди, по-святковому одягнені, і панував спокійний урочистий настрій. В Галичині в Страсну п’ятницю дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев’яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев’яними молотками «виклепує» по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу. В момент виносу плащаниці діти також вистукують спеціальними ручними калатальцями. Повернувшися з церкви, родина звичайно сідає за стіл обідати. Обід у Страсну п’ятницю — пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками...Ні шити, ні прясти в Страсну п’ятницю не можна. Великий гріх рубати дрова або що-небудь тесати сокирою. Колись наші господині в селах робили в цей день дві роботи: пекли паски та садили капусту — вважалося, що це робити можна, не гріх. За народнім віруванням в Страсну п’ятницю не можна співати — гріх. На Херсонщині кажуть, що хто співає в Страсну п’ятницю, той на Великдень буде плакати.

Великодня субота

У Великодню суботу роблять крашанки або, як кажуть на Київщині, «галунять яйця», а в Карпатах — «сливчать сливки». За народнім віруванням, крашанки готуються в суботу тому, що яйця, пофарбовані в п’ятницю, швидко псуються, а, бувши зробленими в суботу, вони зберігаються протягом усіх свят. Здебільшого фарбують у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Для червоного беруть у крамниці червону фарбу і фуксин*; для жовтого вживають суху торішню траву «свербель»* або яблуневу кору; для синього — варять проліски, а для золотистого купують спеціальні порошки. Вживають ще сушені ягоди бузини чорної, лушпиння цибулі, кору з чорноклена.

Джерело:https://mala.storinka.org/

неділю, 12 квітня 2020 р.

Таємничий космос

Останнім часом дослідники космосу вражають: програма польоту на Марс, запуски електрокарів у космос, фотографії чорної діри — все це дуже цікаво й заохочує дізнатись про Всесвіт більше. У Міжнародний День космонавтики тим паче варто запропонувати дитині нову книжку про космос від українських видавництв.
Брекке, П. Наша життєдайна зірка – Сонце / Пол Брекке; пер. з норвезької Наталі Іваничук. – Київ: Грані-Т, 2014. - 164 с.: іл
Якщо вирушити на Сонце звичайним пасажирським літаком, то мандрівка триватиме близько 17 років. А на підрахунок зірок у нашій галактиці, якщо на 1 число витрачати 1 секунду, піде 3000 років (хоча через 50 років легко збитися з рахунку, і тоді доведеться починати все спочатку). Однак дізнатися все про нашу життєдайну зірку можна і вдома, маючи резонансну у світі науково-популярних видань для дітей книгу норвезького астрофізика Пола Брекке. Сонце стане воротами в природознавство не лише для дітей, а і для їхніх батьків, – адже завдяки цій зірці зародилося життя на планеті Земля, і вона безперервно впливає на всі природні процеси. Добір яскравих фактів, фото і схем відкриє допитливим природознавцям шлях до пізнання безлічі років історії Космосу та безлічі космічних тіл, хімічних реакцій та фізичних явищ, до власного дослідження Космосу і наукових прогнозів. Книгу для вас переклала з норвезької Наталя Іваничук, а голова Львівського астрономічного товариства, астрофізик Любов Янків-Вітковська здійснила наукове редаґування та написала вступне слово. 

Історія дослідження космосу: від сонячного годинника до польоту людини на Марс / Стефані Леду, Стефан Фраттіні. - Київ: «Артбукс», 2018. - 76 с.: іл.
Що таке ґномон, як пояснювали природні явища наші пращури, хто вважав, що Земля - це маленька куля, яка плаває всередині великої? Вся історія дослідження космосу тепер під однією обкладинкою. Приготуйтеся! На вас чекає захоплива подорож крізь час та Всесвіт! Ще в прадавні часи люди спостерігали за зірками. Пізніше їхні нащадки зрозуміли, що за рухом небесних світил можна визначати, коли змінюється пора року. Розвиток науки приніс нові знання. Якою ж несподіванкою стало відкриття, що Земля — не центр Всесвіту, а лише крихітна його частинка! Це відкриття ставить перед людьми безліч нових запитань! Сьогодні люди літають у космос і досліджують далекі галактики за допомогою космічних апаратів… А ким хочеш стати ти, коли виростеш — астрономом чи космонавтом?

Каденюк, Л. Місія — космос / Леонід Каденюк. – Київ: Пульсари, 2009. -328 с.: іл.
Ця книга — емоційно насичена розповідь першого космонавта нашої держави, Героя України, народного депутата Верховної Ради України IV скликання, генерал-майора авіації, льотчика-випробувача 1-го класу, кандидата технічних наук Леоніда Каденюка про його політ у космос 1997 року в складі екіпажу космічного корабля "Колумбія". Видання містить надзвичайно цікаві описи етапів польоту, портрети його учасників і роздуми автора про Всесвіт, місце в ньому нашої Землі та відповідальність людини за її майбутнє.

Мартін, Р. Космічний світ / Мартін, Рут; пер з англ. Л. Белея. - Київ: #книголав, 2018. - 18 с.: іл.
Увага всім маленьким дослідникам! Вирушаймо в космос, щоб розвідати якнайбільше про Сонячну систему та простори далеко за її межами. Заглядай у віконця - і побачиш, на що схожі планети, як влаштоване Сонце і багато інших космічних чудес. Попереду безліч відкриттів! • Подорожуй Сонячною системою, знайомся з кожною планетою та з'ясовуй, чому Земля така унікальна. • Дізнавайся про зірки, галактики та неймовірний розмір Усесвіту. • Досліджуй величезну жовту зірку та маленький кам'янистий Місяць, завдяки яким Земля придатна для життя. • Довідайся про дивовижні позаземні мандрівки: від польотів на Місяць до стрімкого руху зондів у космічну далечінь.

Моя перша енциклопедія. Загадковий космос / Олена Ольховська. - Київ: «Ранок», «Кенгуру», 2018. -22 с.: іл.
Проста, яскрава і цікава - саме такою має бути перша енциклопедія малюка. Вона заохотить дитину до пізнання навколишнього світу, дасть відповіді на велику кількість запитань і познайомить із цікавими фактами. Приємний додаток - весела гра, в яку можна грати всією родиною. Тож ласкаво просимо до захопливого космічного світу! 55 найцікавіших фактів; 54 відповіді на найпоширеніші запитання малюків; 64 космічні об’єкти. За допомогою цієї книжки дитина зможе познайомитися з надзвичайно захопливим космічним світом, у ній дуже оригінально зібрано і представлено п"ятдесят п"ять найцікавіших фактів, а також п"ятдесят чотири відповіді на найпоширеніші та найрізноманітніші захопливі запитання малюків, дитина зможе познайомитися на сторінках цієї енциклопедії з 64 космічними об’єктами. Також позитивним є те, що книжка містить цікаву та веселу гру, в яку з задоволенням можна пограти вечорами усією родиною. Книжка є цікавою, вона заохочує дитину до пізнання такого неймовірно цікавого навколишнього середовища, стимулюючою до вивчення всього нового, сучасного та передового.

Сонячна система: пізнавальна книжка-гра / П`єр-Франсуа Моріо, Жеремі Клейс. - Київ: «Артбукс», 2018. - 34 с.: іл.
Одягай костюм, рукавиці, переконайся, що шолом щільно закритий і до скафандра надходить удосталь кисню, а тоді влаштовуйся за пультом керування ракетою… П’ять, чотири, три, два, один — пуск! Пройди всі 18 лабіринтів цієї книжки — і космос вже не буде для тебе загадкою. Зможеш навіть узяти участь у наступному відборі космонавтів до Європейського космічного агентства! Дуже якісні ілюстрації і супроводжуючий текст про космос, нашу сонячну систему, інші сонячні системи та галактики, планети і їх супутники, відбір космонавтів, їх підготовку та роботу на орбіті. В ігровій формі дитина пізнає цікаві теми, вивчає назви і властивості планет, дізнається про астероїди, метеорити, комети, зірки, космонавтів та космічні кораблі, які вже здійснили польоти у космос - коли і куди вони літали, що робили у космосі, для чого людина досліджує космос і так далі. Лабіринти просто чудові, дуже цікаві, різноманітні, не занадто прості, з гарно продуманими завданнями і пізнавальними коментарями на кожній сторінці. Лабіринти не набридають, їх багато, тож пройшовши останній, можна знову повертатись до першого. Книжка підійде і для молодших діток, і для школярів, адже тема космосу так захоплює дітей. Якщо для дитини лабіринти ще заскладні, можна просто розглядати ілюстрації. Впевнена, і батьки дізнаються щось нове чи освіжать знання про космос разом з дітлахами. Однозначно рекомендую книжку, дуже задоволена, що придбали її.
Романишин, Р. Зірки і макові зернята / Романа Романишин; ілюстр. Андрій Лесів. – Львів: ВСЛ, 2013. - 24 с.: іл.
Книжка-картинка “Зірки і макові зернята” авторів та ілюстраторів Романи Романишин і Андрія Лесіва отримала престижну нагороду “Opera Prima” конкурсу Bologna Ragazzi Award 2014. Маленька дівчинка на ім’я Дора понад усе любила рахувати. Числа, цифри та всілякі формули оточували Дору змалку, адже її батьки — відомі математики. Перед сном, на відміну від інших дітей, які, аби задрімати, рахували слоненят, Дора лічила всіх звірів на світі, навіть ламантинів, тапірів та качконосів.

Серія книжок Стівена та Люсі Гокінґів про Джорджа
У «Видавництві Старого Лева» вийшла ціла серія чудових книжок від геніального фізика Стівена Гокінґа та його доньки Люсі: «Джордж і таємний ключ до Всесвіту», «Джордж і скарби космосу», «Джордж і Великий Вибух», «Джордж і незламний код», «Джордж і блакитний супутник», «Джордж і корабель часу». Відповіді на всі найцікавіші питання астрофізики діти знайдуть у цих виданнях. Комети, чорні діри, прибульці, мандрівки у часі — і все це не фантастика, а наукові факти, вбудовані у сюжет.



 100 фактів про космос / Алекс Фріт, Джером Мартін, Еліс Джеймс. - Київ: #книголав, 2018. - 128 с. : іл.

Авторів книжки «100 фактів про космос» можна сміливо називати популяризаторами науки, адже після її прочитання жодна дитина більше не повірить тому, що «Сонечко лягає спати», а зірки можуть падати з неба. Весела, дотепна та дуже змістовна – ця книжка подає відомості про історію вивчення космосу, розташування у Всесвіті Землі, утворення Сонячної системи, дослідження планет роботами тощо. Оперуючи цифрами, використовуючи зрозумілі приклади, «100 фактів про космос» пояснює, що таке гравітація, розповідає про злиття галактик, магнітні бурі та інші явища. Книжка містить цікавинки, про які не дізнаєшся навіть у школі. Скільки сміття на Місяці залишила команда «Аполона-11» після висадки на нього? З чого розпочати колонізацію Марса? Скільки жінок і чоловіків брали участь в польотах за межі Землі? Що робили в космосі плодові мушки й тихоходи? «100 фактів про космос» дивуватимуть як юних читачів, так і їхніх батьків.

Стовелл, Л. Історія космічних досліджень / Луї Стовелл; пер. з англ. Руслана Фещенко; худож. Пітер Алан. – Київ: Країна Мрій, 2011. - 104с.: іл.
Люди в усі віки захоплено вдивлялись у зоряне небо. Воно вабило їх своєю загадковістю і нескінченністю. Вивчення Всесвіту триває з прадавніх часів, але навіть сьогодні ми знаємо про нього надзвичайно мало. Ця книжка — для тих, хто цікавиться астрономією, у ній ідеться про неймовірні відкриття, містяться відомості про дослідження планет Сонячної системи та їх супутників, комет, астероїдів, зірок, туманностей, безліч інших космічних об’єктів. Для дітей середнього і старшого шкільного віку та їхніх батьків.

Український космос / Упор. Валерій Чередниченко, Сергій Грабовський ; худож. Віктор Гаркуша. – Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2009. - 45 с.: іл.
,,Український космос. Космічна енциклопедія" від ,,Абабагаламаги" -- це, щонайперше, спроба ,,повернути" нам саме наші космічні успіхи.Лишень уявіть собі: серед головних і генеральних конструкторів було майже 20 українців! Плюс, завдяки нашим космічним геніям, серед яких Ю.Кондратюк, С.Корольов, В.Глушко, М.Янгель, В.Челомей, Г.Лозино-Лозинський, ми маємо отакенні підстави пишатися українськими досягненнями -- колишніми, сьогоднішніми і, без сумніву, майбутніми. Автори «Українського космосу» захоплено та яскраво розповідають про двадцятьох українців серед головних радянських космічних конструкторів, спростовуючи упередження, що освоєння космосу – суто російське надбання. Мова йде про геніальних Ю. Кондратюка, С. Корольова, В. Глушка, М. Янгеля, В. Челомея, Г. Лозино-Лозинського та інших, якими українці мають пишатися й розуміти свою «космічну ідентичність».