Можливість отримати будь-яку інформацію не виходячи з дому – зараз це не фантастика, а реальність. І це стало можливим завдяки Інтернету. Крім того, що Інтернет дозволяє тобі знайти потрібну інформацію, мережа значно розширює коло твого спілкування. І це стало можливим завдяки Чату, в соцмережах та іншим подібним сайтам. Спілкування у чаті, в соцмережах та на деяких інших сайтах поряд з користю може приховувати і суттєву небезпеку для дитини. До вашої уваги:
10 правил Інтернет-безпеки дітей: що повинні знати батьки
Дослідження, проведене Інститутом соціології НАН України показало: 76% батьків не знають, які сайти відвідують їхні діти. А ви знаєте?
1. Встановіть сімейні правила користування Інтернетом
Беручи до уваги вік дитини, встановіть кілька чітких правил для неї, які передбачають розклад, спосіб підключення та час користування Інтернетом. Дитина має розуміти, що ви довіряєте їй, і ці правила потрібні тільки лише для її безпеки в Інтернеті, а не тому що ви караєте її. Чим більше заборон — тим сильніше дитині хочеться їх переступити, тому потрібна довірлива розмова, де ви спілкуватиметеся на рівних і покажете повагу до самостійності дитини.
2. Будьте поінформованими: цікавтеся тим, чим займається дитина в Мережі. Дізнайтеся, які потреби в інтернеті у дитини, які ресурси вона відвідує. Для цього станьте інтернет-користувачем і «потоваришуйте» зі своєю дитиною в соціальних мережах, знайдіть спільні інтереси в Мережі. Розмовляйте з дитиною про те, що нового й цікавого вона довідалася з інтернету. Але спочатку — розповідайте, що важливого й корисного Ви робите з його допомогою самі. Разом з дитиною знаходьте в інтернеті відповіді на питання, що її цікавлять. Покажіть їй, скільки цікавого і корисного можна знайти в Мережі. Але показуючи дитині багатогранність інтернету, не забудьте розповісти про правильне ставлення до нього.
3. Навчіть дитину обережності в Інтернет та виховуйте відповідальність щодо розголошення особистої та конфіденційної інформації. Анонімність — кращий спосіб захисту в Мережі. Під час спілкування через Інтернет завжди потрібно використовувати ніки (прізвиська) і не можна вказувати реальне ім’я, вік та адресу. Разом з дитиною придумайте їй нікнейм для мережевих ігор і т.д., щоб уникнути наявності в ньому особистої інформації, та безпечний пароль, який важко зламати. Поясніть, що особистою інформацією можуть скористатися проти неї, тому треба бути обачним.
Тому не можна викладати в Інтернеті інформацію про сім’ю, її фінансові справи, адреси проживання та навчання, номери телефонів, кредитної картки або банківські дані. Також небажано розміщувати особисті та сімейні фотографії на публічних форумах, сайтах. Ніколи нікому, крім своїх батьків, не можна видавати паролі Інтернету (навіть кращим друзям).
4. Обговоріть з дитиною правила онлайн-поведінки, зокрема в соціальних мережах та мережевих іграх. Вести себе в онлайні - як у реальному житті. Точно так само, як у житті, в Мережі потрібно вести себе ввічливо, не робити того, що може образити інших людей або суперечить закону. Віртуальний співрозмовник може видавати себе за іншого. Тому не можна призначати зустрічі з віртуальними знайомими без дозволу батьків.
Будьте в курсі ігор, в які грає дитина. Не дозволяйте дитині користуватися голосовими службами взаємодії з мережевими гравцями. Тепер багато ігор дають можливість не просто обмінюватися текстовими повідомленнями в процесі гри, але й просто розмовляти гравцям між собою. Ви не можете гарантувати, що товаришем по грі й співбесідником виявиться культурна й ввічлива людина. Навчіть дитину ігнорувати неприйнятну поведінку товаришів по грі в Інтернеті, одразу ж про неї повідомляти. У разі необхідності, зв’яжіться з особами, які відповідають за цю гру — вони зобов’язані вжити заходи проти порушників.
5. Дитина повинна розуміти, що без дозволу батьків вона не повинна витрачати кошти в Мережі. Віртуальний світ іноді коштує реальних грошей. Завжди потрібно з’ясовувати, скільки коштують SMS на окремі Інтернет сервіси, адже вартість SMS в онлайн грі часто вказується без податків — тобто може бути значно більшою. Якщо така інформація не зрозуміла, потрібно звертатися за порадою до батьків, які допоможуть розібратися, скільки насправді коштуватиме SMS та чи варто його відправляти.
6. Створіть вдома територію безпечного Інтернету. Слідкуйте за тим, щоб на спільному комп’ютері не було інформації, яка небажана для Вашої дитини. Регулярно переглядайте електронну скриньку, не залишайте на робочому столі або в папках відкритого доступу документи та файли, які призначені тільки для дорослих. Використовуйте паролі для входу на комп’ютер під різними користувачами.
7. Поясніть дитині небезпеку поширення та основи захисту від вірусів. Поясніть дитині, що робити з підозрілим матеріалом в Мережі, що клікнувши на посилання в електронних повідомленнях від невідомих відправників, або відкривши вкладення небажаних листів, можна заразити комп’ютер небезпечним вірусом. Якщо лист вимагає термінової відправки особистих даних, грошей і тому подібне, потрібно повідомити про це батьків.
8. Познайомтеся самі та запропонуйте дитині безпечні ресурси Мережі, рекомендовані фахівцями. Наприклад, фахівці рекомендують використовувати пошукові сервіси, призначені для дітей — kidsclick.org, askkids.com і т.д.
9. Вивчіть та використовуйте технічні засоби обмеження користування Інтернет молодшими дітьми. Технічні засоби обмеження доступу дитини до небажаного контенту мають використовуватися як дієвий допоміжний інструмент захисту. Існує спеціальне програмне забезпечення для батьківського контролю — на базі операційних систем, антивірусів, а також у вигляді окремих програм — використовуйте їх. Встановіть програму, що обмежує час роботи за комп’ютером, наприклад PC TimeLimit, аби бути певним, що дитина не гратиме в ігри надто багато. Ви можете встановити також програмне забезпечення для контролю ресурсів, які відвідує дитина, наприклад McGruffSafeGuard та використовувати інформаційні фільтри й засоби блокування небажаного контенту Net NannyParentalControls, McAfeeSafeEyes, CYBERsitter і т.д.
10. І найголовніше! Дитина має довіряти дорослим та мати можливість у будь-який момент звернутись за порадою. Звертатись за порадою — можна і потрібно. Якщо в Інтернеті (у повідомленні електронної пошти, на сайті, форумі, чаті) що-небудь не зрозуміло, турбує або загрожує, завжди потрібно звертатися за допомогою до батьків. Інформація та послуги в Інтернеті не завжди безпечні, тому перш, ніж завантажувати, встановлювати чи зберігати що-небудь з Інтернету, потрібно отримати дозвіл батьків.
Пам’ятайте — найголовнішими в запобіганні небажаних наслідків користування Інтернетом вашою дитиною є довірливі стосунки. Підтримуйте й навчайте її, будьте поруч у скрутний момент, і тоді все буде гаразд!
