Українські письменники у Другій світовій війні

До Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років у нашій бібліотеці представлена вітринна книжково-ілюстративна виставка "Українські письменники у Другій світовій війні". Ця експозиція має на меті вшанувати пам'ять українських літераторів, чиї життя та творчість були безпосередньо пов'язані з трагічними подіями воєнних років. Виставка представить твори письменників, які не лише були свідками, а й безпосередніми учасниками Другої світової війни. Серед експонатів будуть представлені твори, написані під впливом воєнних переживань, що розкривають особисті історії та внесок української інтелігенції у боротьбу з нацизмом. Ця виставка – це не лише можливість згадати героїчне минуле, але й вшанувати внесок українських митців у збереження національної ідентичності та боротьбу за свободу. Вона є важливим нагадуванням про цінність миру та людського життя, особливо в умовах сьогодення.

Чи знаєш ти... Друга світова війна

Чи знаєте ви щось про Другу світову війну? Друга світова війна – найбільш руйнівний конфлікт в історії. У ній брали участь 62 країни. Це перший конфлікт, в якому було використано ядерну зброю.

Відповівши на питання інтерактивної гри "Чи знаєш ти... Друга світова війна" , ви зможете перевірити свої знання історії та дізнатися багато нового.

Деякі міфи про Другу світову війну

2 вересня - 75-річниця завершення Другої світової війни. До вашої уваги - деякі міфи про Другу світову, які пояснює старший науковий співробітник Інституту історії України НАУ Яна Примаченко.

Про "Золотий вересень" 1939 року

У галичан були певні позитивні очікування у вересні 1939-го. Вірили, що прийде радянська влада і буде краще, ніж за поляків. Ці настрої швидко розвіялись. За тиждень почалися масові репресії. Більшовики проводили розстріли та депортації. Ці два роки багато в чому вплинули на ставлення до радянської влади у Західній Україні.

Про Велику вітчизняну війну

Радянська пропаганда розповсюджувала міф про Велику вітчизняну війну "радянського народу" проти "фашистських загарбників" і що це був єдиний порив народу, який боровся від першого дня до останнього. Насправді все було не настільки однозначно. Велика вітчизняна війна – це дуже велична обтяжена радянська назва збройного конфлікту між СРСР та Німеччиною. І мається на увазі саме війна 1941-1945. Насправді Друга світова війна розпочалась 1 вересня 1939 року із розчленування Польщі і скінчилася 2 вересня 1945-го після капітуляції Японії. Друга світова війна – це численні конфлікти, які охопили весь світ і театр військових дій був не тільки Європейський, а й Тихоокеанський. Потрібно розуміти, що ідеологічний конструкт Великої вітчизняної війни не охоплює всієї війни. Він просто був задуманий прикрити період радянсько-німецького співробітництва, що тривав з 1939-го по 1941-й.

Про вимушений пакт Молотова-Ріббентропа

У радянські часи вчили, що німецько-радянський пакт був вимушеним кроком з метою відтягнути час. Союз заперечував існування таємних протоколів про поділ сфер впливу в Європі. Західним країнам закидають, що у вас теж був Мюнхенський договір, ви розчленували Чехословаччину. Насправді пакт був взаємовигідним співробітництвом. СРСР дужа багато поставляв пального та матеріалів, які підтримували збройну машину нацистської Німеччини. За допомогою цієї підтримки німцям вдалось окупувати Європу.

Про неготовість до війни СРСР

Про підготовку нападу дуже активно повідомляла радянська розвідка, але Сталін всі ці повідомлення ігнорував. Вважав, що це британська провокація, щоб розсварити союзників. СРСР до війни був непогано підготовлений. Перевага в технічному оснащенні була на його користь. Єдине, що на початок війни німці мали перевагу в людській живій силі, бо в СРСР ще не пройшла мобілізаційна кампанія. І все одно людський ресурс СРСР був більшим.

Про те, що Росія могла перемогти без українців

Цей міф активно просувала Російська Федерація. За різними підрахунками в Червоній армії воювали майже 6-7 млн осіб з України. Це 24% від загальної кількості армії СРСР. Героїзм українців теж є показовим. Від 1,7 до 2,5 млн радянських українців були нагороджені орденами й медалями, 2 тис. удостоїли звання Героя радянського союзу. 32 українці були двічі героями. Багато наших співвітчизників були в командному складі Червоної армії. Акт капітуляції Японії підписував українець генерал Кузьма Дерев'янко.

Про Прапор Перемоги

У сприйнятті пересічного громадянина, "прапор перемоги" - це якийсь абстрактний прапор, який хтось десь встановив. Насправді радянська влада не лишила таку подію на призволяще. Перед штурмом Рейхстагу підготували 9 прапорів за кількістю дивізій, що входили до 3-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту. Обрали прапор №5. Хоча всі, хто штурмував Рейхстаг, хотіли залишити якусь пам'ять і будівля вся була у прапорах, написах. 30 квітня доповіли, що прапор перемоги вже над Рейхстагом. Насправді його встановили в ніч на 2 травня. Фото, що фігурують у підручниках, були зроблені пізніше і є постановочними. Фото, зробленого в момент підняття прапора, немає.

Про завершення війни 9 травня

Німці хотіли капітулювати перед західними союзниками. Розраховували на поблажливіше ставлення. Акт про безумовну капітуляцію підписали о 3 ночі 7 травня 1945 року. Представник радянського генерала Івана Суслопарова почав вимагати, щоб публічне оголошення про капітуляцію зробили пізніше. Сталін хотів, щоб капітуляція відбулась у Берліні і на радянських умовах. Для нього битва за Берлін була ключовою. Повторно акт капітуляції підписали 8 травня. Президія Верховної Ради СРСР підписала відповідний указ, що Днем перемоги є саме 9 травня. З дипломатичного погляду, війна між СРСР та Німеччиною завершилася 25 січня 1955 року постановою про припинення стану війни. Тривалий час Радянська влада розраховувала, що Німеччина повністю лишиться в сфері радянського впливу. Друга світова війна закінчилась 2 вересня 1945 року з капітуляцією мілітаристської Японії.

Про українців як "чемпіонів з колабораціонізму"

Існує міф, що українці дали найбільше колабораціоністів. Насправді, він був притаманний усім країнам і націям окупованої Європи. Якщо порівнювати кількість учасників колабораціоністських угруповань, то найбільше буде у росіян. Українців у збройних силах Німеччини було 200-250 тис., росіян - від 300 тис. до 500 тис., за різними підрахунками. Всього у СРСР понад 1 млн осіб так чи інакше були колабораціоністами.

Про "каральні підрозділи" "Нахтігаль", "Роланд" та СС "Галичина"

Батальйони "Нахтігаль" та "Роланд" формувалися Абвером і брали участь у військових діях. "Галичина" не була класичним СС. Це була дивізія зброї СС. Солдат готували до фронту за зразком Вермахту і використовували у військових діях. "Галичина" придушувала повстання у Словаччині, яке підняли місцеві партизани за підтримки радянських. Але говорити про "каральний загін" було б не правильно. Після війни вони пройшли перевірку на причетність до військових злочинів і були виправдані.

Про нащадків дивізії "Галичина"

У СРСР провели кампанію щодо дискредитації дивізійників. Громадська діяльність ветеранів, які емігрували до Канади, дуже дошкуляла комуністам. За часів Євромайдану теж намагалися використати цей міф. У російських ЗМІ казали, що це все нащадки дивізії "Галичина". Насправді нащадки дивізійників зазвичай мешкають у Канаді. На державному рівні в Україні річницю створення дивізії не відзначають.

Джерело: http://www.hroniky.com/news/view/11834-10-mifiv-pro-druhu-svitovu-viinu

Україна у вогні війни

Друга світова війна нашого народу проти фашистських загарбників. Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині в Україні. Воїни-переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожний клаптик рідної землі, до останнього подиху, до останньої краплі крові, вистояли і перемогли. Для України ціна тієї перемоги жахлива: мільйони людських життів, зруйнована економіка. Кожен другий воїн поліг у боях, кожен другий з тих, хто залишився у живих, був поранений. Війна покалічила тисячі дитячих доль, відняла світле і радісне дитинство. Напередодні Дня пам'яті і примирення та Дня Перемоги в нашій біблотеці була підготована виставка-пам'ять "Україна у вогні Другої світової війни"

Ми про війну з тобою книжку прочитаємо...

Одну з найбільших трагедій нашого життя — Другу світову війну — не зміг замовчати жоден письменник, особливо ті, хто був на фронті, чиє дитинство опалила війна. Найбільше про війну писали такі письменники, як О. Довженко, Ю. Збанацький, А. Малишко, П. Тичина, М. Рильський, О. Гончар, О. Коломієць, Л. Костенко, Гр. Тютюнник та інші. Книжки, які ми пропонуємо, розкажуть Вам, наші юні користувачі, про людей, що захищали рідну землю, про тих, чий героїзм і відвага допомогли здобути перемогу. До Вашої уваги - виставка-рекомендація «Ми про війну з тобою книжку прочитаємо…».

Що я знаю про війну

Війна... Друга світова війна нашого народу проти фашистських загарбників. Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині в Україні. Воїни-переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожний клаптик рідної землі, до останнього подиху, до останньої краплі крові, вистояли і перемогли. Для України ціна тієї перемоги жахлива: мільйони людських життів, зруйнована економіка. Кожен другий воїн поліг у боях, кожен другий з тих, хто залишився у живих, був поранений. Війна покалічила тисячі дитячих доль, відняла світле і радісне дитинство. Діти війни, як могли, наближали Перемогу в міру своїх, хоч і маленьких, хоч і слабких, сил. Вони хильнули горя повною чашею, можливо, занадто великою для маленької людини, адже початок війни співпав для них з початком життя. Скільки їх було викрадено на чужину. Скільки убито ненародженими. Напередодні Дня пам'яті і примирення та Дня Перемоги в нашій біблотеці пройшов відеоурок "Що я знаю про війну". Переглянувши відео, ми говорили з дітлахами про цю війну, про долі людей, які були обпалені нею... 

Після нашої зустрічі малювали на асфальті. Малювали  щасливе і мирне життя.