Щоб безпечною була дорога до школи

І знову поліція у нас в гостях. Цього разу на зустріч завітали першокласники школи №7 поспілкуватись, розказати і дізнатись багато нового. Темою нашого спілкування були правила дорожнього руху. Як, завжди, ліс рук, обізнаність дітей, маса запитань, та така ж сама, маса відповідей, отриманих від поліцейського Андрія Ткачова.

Для того щоб шлях до школи був безпечним, всі повинні знати правила дорожнього руху. Пам'ятка, яку отримали дітлахи від поліцейського допоможе їм у цьому.

Чудові ляльки-янголятка

Наша студія практикуючих кутюр'є продовжує свою роботу. Як завжди дівчатка збираються в бібліотеці в неділю. Як завжди з нетерпінням чекають дня, коли наша майстриня Світлана Чех поділиться своїми секретами у виготовленні чергової модної штучки. Цього разу юні майстрині виготовляли ляльку-янгелочка, яку можна носити з собою як оберіг або ж подарувати дорогій тобі людині. 

PUP.t.i. в бібліотеці

В нашій чарівній ігровій кімнаті знову відбулась зустріч малих користувачів з "акторами" інтерактивного лялькового театру PUP.t.i. та їх керівником Олександром Сукненком. Своє благодійне турне по бібліотеках міста театр розпочав на початку місяця. І ось, нарешті, прийшла наша черга. Чудове лялькове шоу, участь в якому прийняли майже всі дітлахи не залищило байдужими нікого. В гарному піднесеному настрої залишали бібліотеку як дітлахи так і дорослі, які були на виставі. 

Названі Лесиним ім'ям

Серед славетних українських письменників-класиків талановитій поетесі, перекладачеві, критику і публіцисту — Лесі Українці належить одне з найпочесніших місць. Славній доньці українського народу в ряді країн світу поставлені пям’ятники, відкриті музеї та меморіальні дошки. Її іменем названа велика кількість площ, вулиць, театрів, музеїв, вишів, установ та підприємств в Україні. Її життя і творчість вивчає Науково-дослідний інститут Лесі Українки. На її честь названо астероїд 2616 Леся. У 1971 році за рішенням міжнародної організації ЮНЕСКО 100-річчя з дня народження Лесі Українки святкувалося в Усьому світі.

Бульвар Лесі Українки в Києві

Площа Лесі Українки в Києві

Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки в Києві

Публічна бібліотека для дорослих імені Лесі Українки в Києві

Перший пам’ятник встановлено Лесі Українці у 1952 р. там, де вона померла – в Сурамі. Автор його художниця, скульптор, грузинка Тамара Абакалія, котра цілком імовірно могла бути знайома з Лесею Українкою.

Пам'ятник Лесі Українці у Торонто розташований у Хай-Парку, найбільшому парку міста, що знаходиться в районі Bloor West Village, одному з історичних осередків проживання української громади Торонто. Монумент було встановлено восени 1975 року на замовлення Жіночої Ради Конгресу українців Канади.

Меморіальну дошку на віллі у Сан-Ремо (Італія) встановлено у 1999 р... Тут Леся Українка жила в 1901 – 1903 рр. На дошці італійською та українською мовами написано: «На цій віллі в 1901 – 1903 роках жила поетеса Леся Украінка, палка виразниця українського національного духу».

Пам'ятник Лесі Українці в Телаві (Грузія)

Відкриття пам’ятної дошки Лесі Українці в Берліні відбулося 30 серпня. Ініціатива відкриття дошки належить активістам української діаспори, які кілька років тому розпочали проект із збору пожертв. 111 років тому (1899р.), у будинку за адресою: Johannisstrasse 11, 10117 Berlin-Mitte, протягом 9 місяців перебувала наша велика землячка. Сьогодні здійснилася мрія багатьох українців, що її ім’я увічнене пам’ятною дошкою, яку з ініціативи Центральної Спілки Українців в Німеччині та за сприяння Посольства України в Німеччині виготовив скульптор-гравер Вадим Голобородов з Полтави – другої батьківщини Лесі Українки, де вона мала у спадок будинок від мами і бувала на полтавщині майже щоліта . Леся Українка була справжньою поетичною квіткою нашої прекрасної землі, вона була, є і буде нашою славою, нашою гордістю, одною з найповнозвучніших струн душі українського народу.

Джерела:-http://ridna.ua/2011/02/postat-lesi-ukrajinky-heohrafiya-pamyatnykiv-i-muzejiv/;

                        - http://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-lesyu-ukrayinku/

Розмовляти українською - це модно

                                                                                               Єдиний скарб у тебе – рідна мова.

                                                                                               Заклятий для сусіднього хижацтва.

                                                                                               Вона твого життя міцна основа,

                                                                                               Певніша над усі скарби й багатства.

                                                                                                                                              (П. Куліш)

Ми живемо в УКРАЇНІ, ми маємо свою незалежну державу, за яку тисячі років боролися наші предки... Чому ж ми, українці, розмовляємо російською мовою? У нас є НАША чудова, мелодійна, українська мова. 
Може ви чули колись, щоб росіянин розмовляв українською? НІКОЛИ. Навіть є такі, що проживши в Україні багато років, не забувають своєї рідної (російської). А ми швидко зросійщуємося, бо так модно..., бо так розмовляють в компанії друзі, а ми - не білі ворони... Сьогодні багато російськомовних громадян України, які проживають в основному на сході країни і у великих містах, демонстративно переходять на українську мову, яка стала ознакою їх самоідентифікації. У Києві та у великих містах на сході країни патріотично налаштовані російськомовні громадяни України закликають у соціальних мережах розмовляти з дітьми українською в надії виховати нове покоління носіїв рідної мови. Вперше за кілька десятиліть спілкуватися українською стало модно. Потужне українське громадянське суспільство також відіграло важливу роль у тому, щоб схилити доросле населення країни до використання української мови. На тлі недостатнього державного фінансування освіти десятки різних організацій та ініціативних груп навчають української мови дорослих громадян по всій країні. За словами активістів, основна частина їхніх студентів прийшла до них після Революції Гідності і початку війни між Україною і Росією.

Отже, якщо ви україномовна людина, то маєте знати три речі:

1. Розмовляти державною мовою в Україні (як на заході, так і на сході країни) є нормально за визначенням; ні, не дивно, не винятково і, тим паче, не героїчно – просто нормально.
2. Вряди-годи дійсно трапляються люди, які дивуються, чуючи українську, але ставитися до цього слід як до винятку, що підтверджує правило.
3. Розмовляти українською мовою вже не дорівнює розписатися в неосвіченості, а якраз навпаки – засвідчити власну належність до соціально активної групи населення, що старається рухатися в ногу із часом.

До вашої уваги в нашій бібліотеці представлена виставка-заклик "Хочеш захистити мову? Говори українською!".

Коротка інструкція, як перейти з російської на українську мову, написана одним київським блогером, зібрала тисячі репостів і лайків. Її друкований варіант  під назвою "Як почати розмовляти українською і чому це треба робити" (практичні поради російськомовного) підготовлений нашими бібліотекарями для користувачів з метою заохотити російськомовних користувачів переходити на українську. Адже розмовляти українською - це модно.

Майдан. Україна. Шлях до свободи.

Минуло вже два роки, а в людей, які були на майдані від початку Революції Гідності? на серці все така ж велика рана, адже багатьох Героїв Небесної Сотні знали особисто. В переддень річниці до нас у гості завітала прекрасна людина, чарівна жінка, патріот своєї країни, очевидиця кривавих подій на Майдані Деревицька Ірина. Завітала з атрибутами Революції Гідності (каски, рукавиці, маски та багато іншого), які з великим трепетом діти передавали з рук в руки. Дивлячись на дітей, які схоплювали кожне слово про події дворічної давнини, розуміємо - народжується інша нація.

Продовженням зустрічі були пісні  Ігора Якубовського  та його учнів Дениса і Дарини. В стінах бібліотеки лунали пісні, народжені на  Майдані. Приємно слухати людей, котрі співать душею, і бачити, що молодь не тільки слухає, а й записує пісні на диктофон. Це заворожує.

Наша бібліотека вшановує пам'ять Небесної Сотні виставкою "Їх буде пам'ятати Україна".

Поліція в бібліотеці

Саме ми, бібліотекарі, викликали поліцейських на зустріч із семикласниками школи№7. Замість запланованої години спілкування діти не відпускали поліцейських близько двох годин. Прослухавши розповідь про побут патрульного поліції, в дітей виникло дуже багато запитань ,на які вони хотіли отримати відповіді. Наприкінці зустрічі діти отримали буклети.

І як завжди, фото на згадку.