Багато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттівБагато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтесь, тим більше робите нових цікавих відкриттів

ПОДЯКА

ВИСЛОВЛЮЄМО ЩИРУ ПОДЯКУ НАШИМ ЧИТАЧАМ ТА ВІДВІДУВУЧАМ ЗА УЧАСТЬ В АКЦІЯХ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ЗІ СХОДУ УКРАЇНИ, ПОРАНЕНИХ БІЙЦІВ ТА ЗСУ

понеділок, 29 серпня 2022 р.

День пам'яті захисників України

   
   Щороку 29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за батьківщину, як нагадування про одну із найкривавіших подій війни на сході України – Іловайську трагедію.
    29 серпня 2014 року під час виходу сил АТО з оточення під Іловайськом російське керівництво порушило домовленості і ворожі збройні сили впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських військових. Таке віроломне вбивство кваліфікується міжнародним гуманітарним правом як воєнний злочин. Тоді полягло 366 українських воїнів, 429 зазнали поранень, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні. 
   Смертельний для наших захисників “зелений коридор” пролягав через поля із соняшниками. Саме під ними сотні українців поклали в боротьбі з ворогом свої життя на вівтар свободи, гинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Тож символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха.

вівторок, 23 серпня 2022 р.

середа, 27 липня 2022 р.

Нове державне свято

28 липня Україна щорічно відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року № 423 з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення, яке корінням сягає часів заснування міста Києва та розквітло за князювання Володимира Великого. День Української Державності запроваджений на утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, а також для протидії російській дезінформації та історичним фейкам про буцімто єдність походження українського та російського народів.
Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.
Давня Русь успішно долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державотворчі традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна
Україна.
Саме на вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого у День Хрещення Київської Русі–України – 28 липня – встановлено День Української Державності.

Джерело: https://oda.zht.gov.ua/news/shho-take-den-ukrayinskoyi-derzhavnosti/

понеділок, 27 червня 2022 р.

Цікаві факти біографії Пилипа Орлика

Багато сучасних істориків сходяться на думці, що найважливіший результат діяльності Пилипа
Орлика — це створення «Договорів і постанов», документу, який ще називають першою українською Конституцією. Також ми знаємо Орлика як гетьмана Війська Запорізького, військового діяча, поета та публіциста. Безумовно, його внесок в українську культуру й історію — безцінний. Але щоби краще зрозуміти біографію цього діяча, варто ознайомитися з найцікавішими фактами про нього (так, не всі з них знайдуться в шкільних підручниках).
  • За походженням, Пилип Орлик був литвином (білорусом). Народився майбутній гетьман також на території сучасної Білорусі, у селі Косута;
  • Навчався він у єзуїтському колегіумі у Вільнюсі, а також у Києво-Могилянській колегії, яку закінчив у 1694 р. Був топовим відмінником, мовою сучасності – мав червоний диплом;
  • Орлик був справжнім поліглотом: знав українську, церковнослов’янську, польську, італійську, болгарську та деякі інші мови;
  • Політичну кар’єру у Війську Запорізькому Орлик почав як старший військовий канцелярист та заступник головного писаря;
  • Пилип Орлик був одружений на Ганні Герцик. У шлюбі народилося 3 сина та 5 доньок. Дружина підтримувала ідеї чоловіка, допомогала чим могла. Вони завжди були поруч, хоча були вимушені емігрувати;
  • Автор першої у світі конституції сучасного вигляду. Документ визначав права та обов'язки всіх членів Війська Запорізького й був затверджений шведським королем Карлом ХІІ. Хоча вона й не набула чинності, оскільки була написана в умовах вигнання, але залишається пам'яткою української політико-філософської та правової думки;
  • Усе своє життя Пилип Орлик був справжнім борцем із корупцією — жорстко засуджував це явище та вважав його неприпустимим. 6 статей Конституції, написаної ним, присвячені саме боротьбі з корупцією;
  • Пилип Орлик, один із небагатьох у той час, підтримував ідею незалежної України. Це при тому, що діяч народився й помер за межами держави;
  • Поетичний доробок Орлика теж по-справжньому вражає. Діяч залишив по собі такі книжки: «Прогностик щасливий», «Алкід Руський», «Гіппомен Сарматський» та безліч листів;
  • Мудрий політик та дипломат зустрів смерть в убозтві і бідності. Після смерті Пилипа Орлика його справу гідно продовжував син Григір, та він загинув на берегах Рейну в лавах французької армії в битві проти прусських військ 1769 року, на 17 років переживши батька. На той час він уже був маршалом Франції;
  • На честь Пилипа Орлика названо аеропорт у Франції (паризький аеропорт Орлі). За однією з версій така назва присвячена 300-річчю з моменту появи першої Конституції (першого нормативно-правового акта такого характеру у Європі);
  • На купюрах номіналом 10 гривень зображений не Іван Мазепа, як заявлено, а його соратник Пилип Орлик. Брати художники Олександр та Сергій Харуки розповіли, що запропонували кілька варіантів портретів гетьмана Мазепи. Серед них випадково потрапив портрет Орлика. Оскільки достеменно невідомо, як виглядав Мазепа, затвердили Орлика.
Джерела:
  • https://www.kobu.kiev.ua/;
  • https://dovidka.biz.ua/pylyp-orlyk-tsikavi-fakty/
  • http://lib.puet.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1446:2017-05-22-10-21-17&catid=80:2017-03-24-07-33-51&Itemid=100142