Театр "Березіль"

31 березня 1922 в Києві на базі однієї з груп колективу «Молодого театру» було засноване творче об’єднання  «БЕРЕЗІЛЬ» - один з перших українських  театрів. Назва театру походить від української назви першого весняного місяця - березень (березень). Перша вистава «Жовтень» відбулося 7 листопада 1922. Під час свого розквіту театр «Березіль» налічував 6 акторських студій (три у Києві та по одній в Білій Церкві, Умані та Одесі), близько 400 акторів і співробітників, режисерську лабораторію (режлаб), музей театру (нині Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України в Києві) та десять комітетів, у тому числі і так званий «психологічно-технічний» комітет, який застосовував методи прикладної психології для розробки нових методів навчання акторів і режисерів. Кожна майстерня, крім постійного репертуару, мала своє особливе завдання і займалася пошуковою роботою в різних областях театрального мистецтва. У театрі діяв мюзик-хол (спектаклі «Шпана», «Алло, на хвилі 477!», «Чотири Чемберлена»), агітпроп. Було підготовлено серію «костюмовані історії» (спектаклі «Жакерія», «Сава Чалий», «Король бавиться», «Змова Фієско»).

Театр також видавав журнал «Барикади театру». У квітні-травні 1926 року Всеукраїнське театральна нарада прийняла рішення про перейменування київського театру «Березіль» у Центральний український театр Республіки та перекладу його до Харкова. 16 жовтня 1926 розпочався перший харківський сезон. 5 жовтня 1933 колегія Наркомату освіти УРСР своєю постановою назвала театр «шкідницької організацією», а Курбаса «націоналістом, скотився до фашизму». Курбас був знятий з посади керівника театру, 25 грудня 1933 заарештований, 9 квітня 1934 засуджений і 3 листопада 1937 розстріляний. Після арешту Курбаса театр очолив Мар'ян Крушельницький, якому довелося рятувати колектив від повного розгрому. Репертуар і ідейна позиція театру були повністю переглянуті в дусі офіційного реалізму. У 1935 році театр був перейменований в Український драматичний театр імені Т.Г.Шевченка. Зараз назву «Березіль» носить мала сцена цього театру.
Джерело: Киевский календарь

Канікули в бібліотеці

Весняні канікули - це класно! Можна займатись улюбленими справами,  а якщо вони ще й приносять задоволення  стає набагато приємніше.  Вже вкотре ми запропонували нашим користувачам провести час із користю: почитати книги, поспілкуватися з однолітками та виготовити подарунок для своїх рідних власними руками. 

Минулого тижня, за бажанням дітей, вкотре провели майстер-клас із виготовлення листівок в стилі "витинанки". Пропонуючи весняні орнаменти ми були приємно здивовані, адже багато хто вже активно готувався до Великодня  і вибрав  пасхальні візерунки.

Все є вода

Вода-найдивовижніше і найпоширеніше природне з'єднання - джерело життя на Землі. Вона - невідємна умова існування, здоровя і активної діяльності людини. Вода, можна сказати, - найпопулярніша і найзагадковіша рідина з усіх існуючих на Землі. Поети присвячували їй дивовижні рядки. Прозаїки навіть про "краплю роси" написали безліч сторінок. А вчені й донині, як і сотні літ назад, не можуть дати точні відповіді на начебто нескладне питання: що таке вода? Як доказ цьому пропонуємо до Вашої уваги тематичну вистаку "Все є вода", яку ми підготували до Всесвітнього дня водних ресурсів.

Україна + Литва

У Києві проходить тиждень україно-литовської дружби, який покликаний познайомити українців з історією, культурою і традиціями Литви. Багато хто дуже мало знає про цю країну. Тому ми вирішили ознайомити наших користувачів з творчістю відомих литовських письменників, твори яких є в нашій бібліотеці, підготувавши тематичну виставку "Литва літературна".

Також пропонували залишити свої побажання і слова вдячності країні, яка підставила своє  дружнє і надійне плече в цей тяжкий  час, на нашій стіні побажань.

Максим Рильський - дітям

Ім'я Максима Рильського утвердилось у свідомості багатьох поколінь як ім'я творця таких цінностей, які не втрачають свого значення з часом, зі зміною епох та ідеологій. Усе плинне, але вічним є правда, любов і краса, що стали духовною основою творчості Максима Рильського.

Світ дитячого мислення особливий і підвладний лише тим, хто памятає своє дитинство, точніше своє дитяче світовідчуття. Любов до дітей, інтерес до їхнього життя та побуту Рильський виніс із власного дитинства. Вчителювання у сільській школі, а потім і в школах міста Києва спонукало митця звернути увагу на те, яке велике значення для навчання та виховання дітей має художня література.

До Вашої уваги пропонуємо переглянути виставку "Максим Рильський - дітям".

В нашій бібліотеці Ви можете прочитати вірші Максима Рильського в таких виданнях:

• Рильський М.Т. Вірші та поеми.- К., 1990.- 350 с.
• Рильський М.Т. Далекі небосхили. Поезії.- К.,1959.- 117с.
• Рильський М. Т. Іскри вогню великого. Поезії.- К., 1965.- 195с.
• Рильський М.Т. Лірика.- К.,1995.- 334с.
• Рильський М.Т. Орлина сім'я.Поезії.- К.,1955.- 180с.
• Рильський М.Т. Спинилось літо на порозі.- К.,2006.- 175с.

Рильський Максим Тадейович

19 березня 1895 (7-го по ст. ст.) в Києві народився Максим Тадейович РИЛЬСЬКИЙ - український поет, перекладач, публіцист, класик української поезії XX століття. Академік АН УРСР (1943). Академік АН СРСР (1958). Навчався на історико-філософському факультеті Київського університету. У 1919-1929 рр. працював учителем. У 1920-і роки Рильський належав до об'єднання «неокласиків», яке піддалося офіційним переслідувань за відірваність від проблем соціалізму. У 1931 році Рильський був заарештований і майже рік провів у Лук'янівській в'язниці. У 1944-1964 роках був директором Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР. Помер у 24 липня 1964 в Києві, похований на Байковому кладовищі.

У 1965 році на честь Максима Рильського була названа вулиця в Києві, на якій він жив і працював у 1951-1964 роках (колишня вул. Радянська).

Поруч з цією вулицею знаходиться Голосіївський парк, якому в 1964 році також присвоєно ім'я Максима Рильського.

У 2003 році біля центрального входу в парк був відкритий пам'ятник поетові автори - скульптор, заслужений художник України Петро Остапенко та заслужений архітектор України Олег Стукалов.

У будинку, де жив Максим Рильський (нинішня адреса - вул. Максима Рильського, 7), з 1968 року працює літературно-меморіальний музей поета.

Перед будинком-музеєм встановлено бронзовий бюст М.Ф.Рильського (скульптор - А.А.Ковальов).

Джерело: Киевский календарь

Книга з жіночим ім'ям

Жінка у всі часи була тією могутньою рушійною силою, яка надихала чоловіків. Вони заради неї ішли на найбожевільніші вчинки та подвиги. Заради неї царі розпочинали війни, які вершили долі цілих народів, а митці створювали вічні актуальні у будь-який час шедеври. Беззахисність, ніжність, чуттєвість в руках жінки перетворюються на могутню зброю і знаряддя керування сильною статтю. Ці риси, взяті разом, ми звикли об’єднувати у поняття жіночності, яка визначає справжню жінку. Чоловік почуватиметься справжнім тільки тоді, коли поряд із ним є ось така слабка, беззахисна, справжня жінка. Своєю виставкою «Книга з жіночим ім’ям» ми хочемо показати наскільки багато написано саме художніх творів про жінок.

Любій матусі

« У мене матінка ясная зіронька», - співається в народній пісні, либонь, краще про мамину красу й не скажеш! Та чи знайдеться доволі слів, щоб оповісти про мамину мудрість, сердечність, самовідданість, дбайливість, терплячість, щедрість, ніжність? Слова то знайдуться, але завжди їх буде замало й ніколи не буде доволі.  Свічка палкого материнського серця повсякчас освітлює життєву дорогу дитини. Тож нехай і вдячність дітей матерям ніколи не буде запізньою. До Вашої уваги представляємо виставку дитячих малюнків «Мамо рідненька, голубко моя». Очевидно ці малюнки нікого не залишать байдужими – вони всі мовби дихають любов’ю до матері.

Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку

6 березня 1939 в Києві відкрито пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку в однойменному парку перед університетом. Скульптор М. Манізер, архітектор Е.Левінсон. Пам'ятник є одним із символів сучасного Києва. Відкриття пам'ятника було приурочено до 125-річчя з дня народження поета. Бронзова фігура Тараса Шевченка висотою 6,45 м була відлита на Ленінградському заводі художнього литва і встановлена на постаменті з червоного граніту висотою 7,3 м.

На постаменті напис: «Т.Г.Шевченко. 1814 -1861 », нижче - слова з його «Заповіту»: «I мене в сім'ї Великій, в сім'ї вольній, новій Не забудьте пом'янути незлим, тихим словом ».

Джерело:  Киевский календарь

Національна Парламентська бібліотека

3 березня 1866 року в Києві було відкрито за розпорядженням царського уряду КИЇВСЬКУ РОСІЙСЬКУ ПУБЛІЧНУ БІБЛІОТЕКУ, нині-Національна Парламентська бібліотека України. Засновниками її виступили відомі громадські діячі: М.В.Юзефовіч, О.Х.Андріяшев, купці І.М.Зайцев, М.І.Бубнов, І.М.Бродський, М.І.Горовіц, цивільний губернатор М.Г. Казнаков, предводитель дворянства О.О.Горват, поміщик-українофіл Г.П.Галаган та ін. Основою фонду стало приватне книжкове зібрання письменника і книговидавця В.Г.Барщевского і книги, пожертвувані киянами. Нині це Національна Парламентська бібліотека України, що є провідним державним, культурним, освітнім, науково-інформаційним закладом. Це загальнодоступна установа з універсальними за змістом фондами і характером обслуговування населення. Національна Парламентська бібліотека знаходиться в підпорядкуванні у Міністерства культури і туризму України. Вона очолює національну бібліотечну систему держави, є методичним та координаційним центром з питань бібліотекознавства, бібліографознавства та документознавства. Бере участь у розробці державної політики в галузі бібліотечної справи та її реалізації. Адреса: вул. Грушевського, 1.

Джерело: Киевский календарь 

Казкова країна Мудрої Книги

У кожного із нас були свої перші улюблені книжечки, які ми роздивлялися, розмальовували. А потім, коли пішли до школи, вивчили букви, навчилися читати, самі стали вибирати і читати. Із дитячих років книга допомагає нам пізнати себе і зрозуміти світ, що нас оточує. Нам би хотілося, щоб читання, як і повітря, було життєвою необхідністю, приносило задоволення, стало улюбленим заняттям. В нашій бібліотеці дуже часто проходять Дні дитячого читання. Сьогодні в нашій бібліотеці відбувся такий  день під назвою "Казкова країна Мудрої Книги"на який завітали першокласники гімназії біотехнологій №177.

Вони називали героїв українських народних казок

Пригадували героїв казок на кожну букву алфавіту

Знаходили зайвих персонажів і назви казок, які були заплутані та зашифровані

Пам'ятник Григорію Сковороді

1 березня 1977 в Києві було відкрито пам'ятник великому українському філософу і просвітителю Григорію Сковороді. Скульптор Іван Кавалерідзе.

Пам'ятник встановлено на Подолі на Красній площі, нині - Контрактова площа, звернений до стін Києво-Могилянської академії, де Григорій Сковорода вчився і викладав.

Автору скульптури, Івану Кавалерідзе, було тоді майже 90 років. Спочатку за задумом творця Сковорода був босим, ​​з Біблією під пахвою, і хрестиком на шиї, однак це не припало до душі партійному начальству - хрестик прибрали, на ноги філософові одягли постоли (просте взуття), а Біблію замінили сумкою.

Скульптура Григорія Сковороди стала символом Могилянської академії. Щорічною традицією студентів академії стало мити пам'ятник на День академії - 15 жовтня, а в кінці червня - в день вручення дипломів надягати на голову Сковороді бонет - чорну шапочку випускників.

Джерело: Киеский календарь