Дорогі наші читачі! 

Щиро вітаємо вас з наступаючим Новим роком та Різдвом Христовим!

Хай буде новий рік схожий на диво,

Щоб кожен день жилося радісно й щасливо!

Щоб здійснилися задуми і мрії, щоб щастям повились надії!

 

 

Ой на Андрія, на вечорниці...

Ой на Андрія, на вечорниці завітали до нашої світлиці дівчата та хлопці, аби повеселитьсь, поворожити та долю свою дізнатись...

Добрий вечір вашій хаті, уклін господині.

Чи веселі вечорниці в нашій Україні?

Добрий вечір, господине.

Аби щастя було в хаті, щоб усі були багаті,

Аби було любо, мило, аби всі були щасливі.

Колись, щоб знати, котра з дівчат швидше заміж вийде, складали чоботи до порога. Чий перший на поріг стане, та і заміж швидше вийде.

Та які ж вечорниці без хлопців!

Милі гості, просим сісти, вареники буденм їсти.

Вареники непогані, вареники у сметані.

Вас чекають у макітрі вареники дуже ситні.

Білобокі, круглолиці, з української пшениці.

Їжте, їжте, просим щиро вареники наші з сиром.

А зараз всі до праці. Дівчатка біжать до джерела, набирають води повен рот, прибігають назад, беруть тарілки з борошном і місять паляничку. Кожна свою позначає, щоб потім впізнати. А як спечуться, їхз кладуть і приводять собаку. Чию пампушку собака найшвидше з'їсть, та дівчина найшвидше заміж піде.

А тепер ворожба для хлопців. Потрібно налити воду в макітру і губами дістати з неї перстень. Хто швидше!

Поки хлопці бавляться, дівчата приносять дрова, рухують їх: скільки принесла, через стільки років і заміж піде.

Потім хлопці паляницю ділили.

Їду, їду на коні в червоному жупані до вашої хати калиту кусати. Добрий вечір!

Паляницю одержують ті, хто вкусить і не засміється. Всіх, хто засміявся мажуть сажею.

Колись ще й так ворожили. Натягували нитку, кожна дівчина прив'язувала до неї свою нитку. Чия нитка швидше згорить, та дівчина першою заміж вийде.

Гадали на тарілках. Під тарілку кладеться лялька, перстень, ключ та інші предмети.

Дівчата підходили і вгадували свою долю: мірт - ще походиш в дівках, лялька - зрадить милий, ключ - бути господинею, перстень - скоро весілля.

На аркушах паперу ім'я хлопців писали, потім перемішували їх, у шапку клали, "хлопця вибирали".

А які ж вечорниці без пісень і танців!

Ось і ожили перед нами ігри і забави нашого народу!

Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Міцний наш рід, жива у ньому пам'ять про минуле. Тож збережемо цю прекрасну, невичерпну скарбницю, в якій розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня.

Радість дзвінкого дитинства

20 листопада вважається Всесвітнім днем дитини. Офіційно це свято з'явилося в 1954 році завдяки відповідному рішенню Генеральної Асамблеї ООН, яка звернула увагу всього людства на необхідність досягнення взаєморозуміння з дітьми та забезпечення благаполучних умов для їх життя.

Всесвітній день дитини також відзначається в день, коли Організація Об'єднаних Націй прийняла декларацію прав дитини. Це відбулося в 1959 році. Крім того, 20 листопада 1989 року була підписана міжнародна конвенція про права дитини.

"У мене на столі є чудова скринька, в ній зараз - найцінніший скарб нашої планети Земля. Я вас заінтригувала? Хочете дізнатись, що тут таке? Хто з вас хоче побачити, може зазирнути... Кого ви побачили в чарівні й скриньці? Ви побачили себе, оскільки на дні лежало дзеркальце. У дзеркалі ви побачили ЛЮДИНУ - найголовніший скарб нашої планети". - Такими слова розпочалась розважальна програма "Радість дзвінкого дитинства" в нашій бібліотеці, на яку завітали учні 4-х класів школи №7.
Діти відповідали на питання вікторини, слухали про те, що кожна дитина має право на освіту, на здоров'я і належну медичну допомогу, право на і'мя та громадянство, право зростати у турботливому родинному середовищі та бути захищеною від жорстокого поводження та насильства.
В кімнаті казок діти грали в ігри, брали участь у конкурсах.
На згадку отримали в дарунок календарики від журналу "Пізнайко".

Бібліотека в гостях у "Пізнайка"

Не так давно у нас в гостях побував журнал "Пізнайко". Настільки цікавою була зустріч, що ми, бібліотекарі, вирішили завітати з нашими читачами до редакції улюбленого видання. Важко передати словами дитячі емоції! Тож дивіться самі.

 

 

Всеукраїнський день дошкільника

Дитячий садок - це Країна Дитинства, в якій господарюють найменші мешканці нашої країни - дітки віком від 2 до 7 років. А допомагають їм добрі, щирі, люблячі дорослі: вмхователі, няні, музичні керівники, фізруки, медсестри, психологи, логопеди. Вони проводять цікаві заняття, прогулянки, екскурсії, свята, слідкують за здоров'ям вихованців... Саме тому до професійних свят додалося ще одне - Всеукраїнський день дошкільника.

Перші заклади, у яких перебували діти здебільшого віком від 2 до 7 років, називалися "школами для малюків". Вони з'явилися 910 років тому в Шотландії.

Вперше назву "дитячий садок" використав німецький педагог Фрідріх Фребель 172 роки тому.

Є три версії походження назви "дитячий навчальний заклад".

Перша, дитячий садок - дослівний переклад німецького "kindergarten"(kinder - дитина, garten - сад). Друга, Фрідріх Фребель вважав, що діти - Божі рослини і доглядати за ними потрібно ретельно - як за рослинами в саду. Звідси і пішла назва "дитячий садок". Третя, "Перша установа по догляду за дітьми" з'явилася в невеличкому містечку Цорбіх. Вона знаходилася в колишньому готелі, який мав назву "Біля палацового саду". Прямуючи туди з дітьми, городяни говорили: "Ми йдемо в сад". Ось так з'явилася назва "дитячий садок".

Психолог в бібліотеці

Ні для  кого не є секретом, що багато читачів приходять до бібліотеки не лише за книжками, а й для спілкування: з однолітками, письменниками, цікавими людьми. Тепер в нашій бібліотеці можна безоплатно отримати ще й психологічну допомогу.

Лялька-мотанка - прадавній оберіг народу

Лялька-мотанка є прадавнім сакральним оберегом.

Лялька-мотанка - це українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг...

Мотанка відрізняється від звичайної іграшки відсутністю обличчя. За старовинними повір'ями, через лице в ляльку вселяється душа, тому мотанкам ніколи не малювали обличчя. А душа буває доброю чи злою. 

Мотанка безлика, вона не має обличчя, замість очей та рота мотали з ниток хрест - солярний знак, знак сонця, знак добробуту та дуже сильний оберіг, що несе в собі і притягує сонячну енергію з усіх куточків світу.

Ляльку-мотанку майструють з натуральних матеріалів: сіна, трави, соломи, дерава, глини. Для її виготовлення використовують сухе листя, насіння, зерно, натуральні тканини, фрагменти стародавніх вишиванок, мережива тощо.

Секретами і правилами виготовлення ляльок-мотанок ділилась з ученицями 7-го класу школи №7 народна майстриня О.Колпавщикова.

 

В цій публікації використані зображення ляльок - мотанок народної майстрині Тетяни Білокрилець.

Читайте також:

Історія ляльки

Міжнародний день анімації

28 жовтня в усьому світі відзначається Міжнародний день анімаціїї. Це свято з'явилося з ініціативи Міжнародної асоціації анімаційного кіно. У 2002 році французьке відділення цієї асоціації запропонувало заснувати свято на честь столітнього ювілею анімаційної технології.

Анімація вперше була представлена глідачеві 28 жовтня 1892 року. Тоді паризький художник Еміль Рейно запропонував людям відвідати свій "оптичний театр". Будучи спритним винахідником, Рейно створив праксиноскоп, за допомогою якого виводив на екран картинки, які рухалися. Це й був перший мультфільм, який став головним кроком до розвитку анімаційного кіно.

Міжнародний день анімації пов'язаний з великими відкриттями в цій сфері. Розвиток анімаційного кіно відбувався настільки швидко, що всього за одне століття людство створило величезне число прекрасних анімаційних фільмів, багато з яких стали класикою. У радянській анімації особливої уваги гідний мультфільм "Пластилінова ворона".

На сьогоднійшій день прогрес кардинально змінив анімаційні фільми. Цифрові технології зробили анімацію більш яскравою, рухомою та обє'мною. Однак у світі можна знайти багато людей, які вважають справжнім мистецтвом на тривимірну анімацію, а саме стару і трудомістку, в яку творці вкладають всю душу.

Міжнародний день анімації святкується в понад 40 країнах світу: у Бразилії, Угорщині, Ізраїлі, Індії, Канаді, Португалії, США, Франції та Швеції. У цей день аніматори влаштовують публічні перегляди.

Джерела:

http://beyond.ua

http://ukranews.com/uk/

Покрова Пресвятої Богородиці

14 жовтня є свято Покрови Пресвятої Богородиці.

Пресвята Богородиця була своєрідним символом і покровителькою славного козацтва.

Вперше національний культ Богородиці увінчав Ярослав Мудрий при спорудженні святої Софії та церкви Благовіщення на Золотих воротах.

В усі козацькі часи головний храм в центрі Січі був теж на честь Покрови Пресвятої Богородиці.

Покрова - покровителька і дівочої долі. Дівчата вірять, шо вона сприяє їх щастю, взятті шлюбу. В цей день вони ворожать, щоб дізнатись, куди вийдуть заміж. Незаміжнім цієї ночі потрібно почепити рушник за вікном на знак того, що їм пора подавати рушники сватам. Коли на ранок він буде вологим, то милий незабаром прийде.

З Покрови молодь починала організовувати вечорниці, які тривали до Великодня.

Про свято Покрови, про славних козаків розповіла учням 8-го класу школи №7, які завітали до бібліотеки на історико-фольклорну годину "Ой не вітер в полі грає, не орел літає,  - ото ж Сірко з товариством по степу гуляє", кандидат історичних наук Жданович Леся Петрівна.

Радимо прочитати:

Народний календар