Іван Світличний у вікіцитатах

"Заговори , щоб я тебе побачив" 

(Сократ)

Історія українського "шестидесятництва"- літературно- мистецького і суспільно-політичного відродження - нерозривно пов'язана з іменем Івана Олексійовича Світличного. Ім'я це намагалися приректи на забуття, та дарма: сьогодні воно знову на вустах у багатьох і багатьох - не тільки тих, хто пам'ятає його яскраві літературно-критичні виступи та вагому громадську роботу в 50-60- ті роки, а й молоді. Проте ця молодь мало знає про його літературний доробок. Іван Світличний писав завжди, він жив у слові й словом себе виявляв у світі. Його бачили, а голос і слова чули. Думки й переконання закарбувалися у висловах, які вже стали крилатими. Вони часто використовуються нашими сучасниками, але більшість тих, хто послуговується ними не знають їх  автора. 

Знайомтесь!

"Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна".  

 "Вщухає суєтна тривога. 

 І в небесах я бачу Бога,

 І Боже слово на землі".

"Поезія - свобода серця..." 

"Трудний він і тернистий, шлях на Голгофу слави".

"Я вірю в риму,

У силу слова незбориму,

В талан-натхнення, в Божий дар". 

"Той у Сірка очей найма,

Того тягар пошан зім'яв. ... "

"Так мало кременю! Найпаче,

 Як над ребром зависне гак." 

"У яничари пруть ягнята.

 І нікому меча підняти... "

"Така овеча послідуща паства,

Що вити хочеться від роду-братства!

А кров - одна. Вичавлюю раба

Із себе - спадок роду! - по краплині."

"Статисти числяться в артистах." 

"Безчестю алібі нема." 

"За рай життям платити треба!" 

"Голову покласти - ще не значить впасти..."

"Порційні дози патріотизму

Та нормативи прав і свобод:

Любити порціями Вітчизну

І знати з дозволу свій народ". 

"Не густо між Боянами героїв."

"Поети стріляють римами, чекісти - із револьверів!

     У серце стріляють. Серце - мішень для куль і для рим." 

"Я честі свою твердиню, нескорений образ свободи,

 Фортецю своєї гідності - душі - не здам і на п'ядь." 

"Поети! Не пишайтеся вінцем лавровим. Ваш вінець - терновий."

"А в мене - тільки слово, Те, що мати 

Навчила мене першим вимовляти,

Навчила гідно на устах нести."

"Є високий, шляхетний закон між мужчинами:

 Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли."

"...вірую / В однокорінність свободи з офірою,

 Мудрості з мужністю, серця з добром."